Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)
- Автор:
- Год: 1921
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)». Краткое содержание книги:
2 тижні, а що актів взагалі не було, після 97г місячного вязнення, випущено його на волю до Сколього, де його зарав і конФІновано. Дальших гонень він не ждав втік на Чехословаччину. Тут він від 1. мая 1920 р. до кінця червня ц. р. був командантом прийомної станиці
у Волівци і в тому часі перейшло через станицю поверх 300 Українців, втікачів з ріжних арештів і таборів.
Отеє два зразки польської самоволі. А таких зразків десятки тисяч!
Замісць переказувати їх ми тільки зреєструємо деякі з них.
Для 12. мая арештувала жандармерія в Команчи Івана Гірняка з Загіря, котрий хотів перейти чехо-сло-вацьку границю, щоби там найти собі роботу, Арештованого відведено до Сянока, де замкнено його спершу в поліційних арештах, а відтак переведено до арештів судових. Намісництво зарядило інтерновання Гірняка, як небезпечного дня польської держави.
Дня 6. червня арештовано в місточку Товсте, ска-латського повіту о. декана 1. Іванчука. Відколи Поляки виконують владу у Східній Галичині арештовано його вже пятий раз з черги. Попередні арештування переводила завсігди поліція на приказ своїх начальників, опи-раючпся очевидно на неузасаднених доносах. Тепер арештовано його на припоручення Тернопільського Окружного Суду зглядно прокуратури. Якраз тиждень перед тим у тимже домі о. Іванчука в Товстім, поліція перевела основну ревізію і забравши богато списаного паперу та книжок, арештувала зятя о. Іванчука В. Мудрого та повезла до Скалата. Перед самим Скалатом поліціянт з дороги завернув ФІру разом з арештованим і заь з його назад до дому.
Дня 10. червня в полуднє приїхав до села Лисятич (стрийського повіту) відділ польської державної поліції з трьома офіцерами поліції і почали робити .ревізію в хаті Василя Дармохвала. Рівночасно арештували двох господарів і відставали їх на станицю поліції Господаря, у котрого переводжено ревізію, не було під той час дома, отже не можна було його арештувати.
В ночи з 29. на ЗО. червня арештовано в селі Глинній коло Львова кондуктора Осипа Райгера, господарів і зарібників Андрія Райтера, Осипа Берецького, Михайла Пузяка, СтеФана Гринька і Осипа Иисилів.
В Турчанщині переведено в другій половині липня масові арештування. В ночи з дня 20. на 21. липня арештовано в Турці: Івана Середу, шкільного інспектора, Мих. Маліша упр. школи, Івана Заліщука, дир. каси, Вол. Середу і Даниловича, ґіин. абітурієнтів, о. Марти-новича з Яблінки і громадян Яворського, Юзьвяка та Буца. Арештованих привезено до Львова до Д. 0. Ґ. .. Пізнійше приведено другий транспорт, зложений з упр. школи Мик. Владичина з Соколик, о. Володимира Венгри-новича з Тарнави вижн, о. Григорія Морова з Борині та дра Ярослава Сьокала з Борині. Всіх віще наведених арештували місцеві орґани на безосновний донос „06-рони Народової“.
Дня 4. липня арештовано і привезено до Львова о. Михайла Сивеньского, пароха Дернова, біля Камінки-Струмилової.
В половині липня арештовано в Дмитровичах львівського повіту п. Марію Сіцінську, учительку тамошної школи, мовляв за те, що вона усунула із шкільної салі польського орла.
Дна 17. липня арештовано у Львові СтеФана Крупця, який переходив коло військового маґазину.
Дня 19. липня арештовано в Золочеві знову на донос охрани, яка стоїть під командою відомих золо-чівських вшехполяків — дра Ваня, дра Пиндика, дра Балтаровича і учителя Тарнавського. Арештовано їх під закидом ширення большевизму. Всіх їх привеяено до Львова. Дра Балтаровича і уч. Тарнавського випущено в огляду на їх старший вік домів, але конфінов«яо їх в Золочеві, а решту вивезено до табору для інтернованих у Кельцах.
В неділю двя 25. липня привезено знову до Львова цілий транспорт коло 50 осіб, арештованих Українців в Теребовельщині.
У снятинському повіті арештовано в Княжу на якийсь анонімний донос Дмитра Кібича, начальника почти з Кут, який полишений служби, перенісся до рідні на село, та Юрка Грицюка, був. за українських часів комі-саря. По переслуханим) признано їх за невинних та все таки уміщено їх в таборі на Ялівци.
У печеніжинському повіті арештовано нічю з
18. на 19. липня в селі Стопчатові і в місточку Ябло-нові Миколу Вовкунця, б. австр. ОФІцира, Петра Заячука і учителя Василя Боднара, рівнож на чийсь безосновний донос. Іїо перевезенню їх до Львова і по переслуханню, випущено їх до міста, одначе на другий день, коли зголосилися по документи, сказано їм, що вони небезпечні „для цалеґо паньства польскеґо“. М. Вовкунця конФЇновано в чужому для нього перемишлянському повіті, де він не мав ні свояків, ні знаиомих. Петра Зая-чука інтерновано на Ялівци, а Василя Боднара випущено.