Українське письменство

З пафосом, з справжнім красномовством нападається він на всеросійські лінощі:

«Как мало в нас справедливости и смиренья, как дурно мы понимаем патриотизм! Пьяный истасканный забулдыга муж любит свою жену, но что толку от этой любви! Мы говорим в газетах, любим нашу великую родину, но в чем выражается эта любовь? Вместо знаний — нахальство и самомнение паче меры, вместо труда — лень и свинство, справедливости нет, понятие о чести не идет дальше «чести мундира», мундира, который служит обыденно украшением наших скамей для подсудимых. Работать надо, а все остальное к черту!»[270]

Чи не досить цього, щоб уявити собі ідеологічну постать Чехова серед російської дійсності 90-х рр.? Зі своїм культом науки, прославленням дисциплінованої систематичної праці, зі своєю проповіддю гігієнічності та добробуту матеріального, з своїм тверезим реалістичним писанням (проте «без грубости, свойственной дуракам этого рода»), він був дуже далекий від того, щоб співати гімни «обширному отечеству», чи то спеціально — «золоту, золоту, сердцу народному». Народництво — чи то офіціальне, «казенного образца», чи то радикально-громадське — було йому однаково немиле… «Чистая сердцем, простая обычаем, небогатая, подчас голодная, сильная множеством, слабая непорядком и темнотою, строилась святая Русь, как могла. То — неладно, это нехорошо, а в общем, слава Богу, живы, Христос терпел и нам велел», — таке юродство було для Чехова неприймовне; на його погляд, культурна робота на селі ще не починалась; сільське життя ще й досі таке, як було «при половцах и печенегах». «Со своею зоркостью (он) был оскорблен нашей неудавшейся историей, одичавшим народным бытом, нашею безвольною интеллигенцией»; реаліст і ліберал, він дивився на російське громадянство «с презрительной усмешкой, как на плохой товар»[271].

Цей погляд і виявився в його «Мужиках». Немов у відповідь публіцистам та белетристам, що в їх писаннях та побудуваннях теоретичних слова «народ, деревня» втратили конкретний зміст, — Чехов-митець знову наситив їх образами, реальними спостереженнями, а як обсерватор з нього був неупереджений, то і результати його обсервацій вийшли несподівані і сильно не сподобались людям, зв’язаним доктриною[272].