Третій рівень. Короткі історії
- Автор: Кокотюха Андрей Анатольевич
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Нора-Друк
- ISBN: 978-966-688-048-5
- Жанр: Другие детективы
Электронная книга - «Третій рівень. Короткі історії». Краткое содержание книги:
«Третій рівень» — перша і єдина збірка короткої гостросюжетної прози Андрія Кокотюхи. Тут всі форми кримінальної прози: від класичного детективу до трилера, від шахрайської історії до іронічної новели. А шанувальники детективу історичного дізнаються, хто ж насправді убив легендарного Олексу Довбуша.
Співбесідник знизав плечима і поправив окуляри, що зсувалися зі спітнілого від нервової напруги перенісся.
— Так я вам скажу, Ігоре: рятуватимуть розумні дурних. Ну, — сивий тут таки трошки відіграв назад, — не те щоб зовсім дурних, таку публіку вже ніхто не порятує… Скажемо інакше: вся надія не на багатих, а на розумних. Отже, вам потрібні гроші. Готівка. На три місяці. Ось ця сума, правильно?
Сивий відірвав квадратик від стосика стакерів, написав цифру з п’ятьма нулями. Співбесідник кивнув. Господар офісу розірвав папірець на дрібні клапті, кинув у кошик для сміття.
— До банків по кредити, як колись, ви не підете. Не дадуть. А позика потрібна, бо бізнес рятувати треба. Взяли ношу не по собі і не в той час, коли розширення корисне, так?
— А ви все знаєте…
— Бо ви, Горянов, у мене не перший і не останній. У мене надійніше, ніж у банку. Знаєте, чому?
Співбесідник похитав головою.
— Тому, що банкам у нас чомусь повертають кредит неохоче. Намагаються домовитися чи щось таке… В мене система не така, в мене Скажений Сем є. В нього ви, між іншим, потрібну вам суму і будете позичати. Відповідно, будете, Ігоре Михайловичу, його боржником. Я вас лише зведу, і далі всі справи залагоджуйте вже між собою. Годиться?
Той, кого сивий назвав Горяновим, знов поправив окуляри. Тепер він уже не приховував свого хвилювання.
— Послухайте… Я або чогось не розумію, або мені чогось не пояснили. Дійсно, мені потрібні гроші. На ринку конкуренція, хочу модернізувати обладнання, аби послуги були якіснішими. Вартість же піднімати не буду, це така в мене антикризова пропозиція. Якщо я втримаю всіх своїх партнерів, до мене підуть нові. Ось тоді можна поступово змінювати цінову політику — адже можливість демпінгувати відсіче конкурентів, котрі такої можливості не матимуть…
Сивий виставив перед собою руки долонями вперед.
— Стоп, Горянов, стоп! Ви тут хочете мене повчити, як треба бізнес робить? На відміну від вас, я економіст за освітою. До того ж економіст, який не згорів у дев’яності роки, коли горіли всі довкола. Через те мої фінансові справи стабільні навіть у кризові часи. Ви мені тут схеми розписуєте, навіть слово «демпінг» вживаєте. А в мене все просто: взяв у борг — віддавай вчасно і на чверть більше, ніж брав.
— У вас? — єхидно перепитав бізнесмен.
— О, молодець, вірно просік: не у мене, а у Скаженого Сема, в чиїх інтересах я тут стараюся. Розумієте, він трошки специфічний чоловік. Дивний, незвичайний. Насамперед це проявляється в його невмінні до пуття висловлювати свої думки. Щоправда, коли доходить до конкретних розмов із боржниками, він висловлюється дуже лаконічно. Без оцього словоблуддя, що ним часом грішимо ми, люди з вищою освітою. Але все одно його прекрасно розуміють. Ворогом Скаженого Сема ніхто не хоче бути. А кожного, хто в нього в боргу і не віддає чи взагалі не визнає себе боржником, він вважає своїм ворогом. Колись під настрій поцікавтеся, як поводиться Скажений Сем зі своїми боржниками. Дам вам кілька телефонів, наберіть на дозвіллі. Слухайте, — сивий справді стривожився. — Ви, Ігоре Михайловичу, зараз так поводитесь, ніби справді вперше почули про принципи нашої тут роботи. Ви що, не знали, куди йдете?
— Ні-ні, — швидко відповів співбесідник, хоча тепер свого схвильованого стану точно не приховував. — Я дещо знав… Але не такі подробиці… Гаразд, я не проти, все одно позика мені потрібна, а в інакший спосіб я ці невеличкі гроші нині ніде не роздобуду.
Поставивши на коліна шкіряний портфель, він клацнув замком, витяг звідти тоненьку прозору течку, з течки — фірмовий бланк «Гермесу плюс».
— Ось, тут усі наші реквізити. Бачите, я досить впевнений у своїх силах та можливостях. Мій юрист склав на цьому бланку типову розписку — зобов’язання, щоб ви переконалися — Ігор Горянов нікого не кидав і не збирається кидати. Тим більше — ховатися. За три місяці, день в день, всі потрібні розрахунки будуть проведені. Оригінал розписки поміняю на готівку — і все, дякую за увагу.
Сивий уважно вивчив і сам бланк, і текст боргового зобов’язання на ньому.
А тоді підвівся, підійшов до дверей і прочинив їх, запрошуючи того, кого називали Скаженим Семом, приєднатися до розмови.
З
Коли в двері подзвонили, годинник показував початок на одинадцяту вечора.
Від аварії в Стаса Гончаренка лишилася тільки легка кульгавість, яку він за потреби міг приховати. Але зараз такої потреби не було. Він був у себе вдома і йшов відчиняти нехай колишній дружині, та все ж таки — формально не зовсім чужій людині.