Чому люди тупі? Психологія дурості

Нарцисичний розлад особистості

Він характеризується, в загальних рисах, фантазіями й поведінкою величі, потребою в захопленні з боку інших і браком емпатії[76]. За результатами досліджень, вражає від 0,8 % до 6 % всього населення[77] і дедалі частіше траплятиметься поміж молодих поколінь, народжених після того, як інтернет став загальнодоступним[78],[79].

Одне ґрунтовне дослідження показало, що існує три головні типи нарцисичних розладів особистості[80].

Тип 1. Нарцисичний розлад злісний і з манією величі, маніпулятор, експлуататор, тиранічний брехун, ворожий, агресивний і без теплої емпатії. Його грандіозність не компенсаторна, адже він упевнений, що має всі права. Отже, головний розлад цього типу полягає в постійному переоцінюванні себе. Злісний нарцисизм близький до антисоціального розладу особистості, за винятком того, що він не імпульсивний, не авантюрний і не безвідповідальний. Він часто пристосований і відступає, коли йому протистоять. Тим небезпечніший цей тип для тих, кого він вибрав за жертву.

Тип 2. Нарцисичний розлад особистості нестабільний, вразливий, депресивний, тривожний, критично налаштований і заздрісний, має завищені цілі й буває перфекціоністом. Своє почуття меншовартості він ховає за проявами величі, коли відчуває загрозу.

Тип 3. Нарцисичний розлад особистості високофункціональний: вирізняється величчю, змагальністю, виставлянням на показ, спокусливий і харизматичний, перебуває у постійному пошуку влади. З позитивних рис: він завзятий, розумний, не має труднощів у стосунках і спрямований на самореалізацію. Такий нарцисизм мають деякі великі керівники, митці та науковці.

Також треба відрізняти ці три головні нарцисичні розлади від звичайного сучасного культурного нарцисизму, який бере початок в суспільстві споживання з 1960-х років і, спираючись на недавній розвиток технологій масової комунікації, привів до того, що ми вже три покоління живемо в культурі нарцисизму[81].