Чому люди тупі? Психологія дурості
- Автор: Марміон Жан-Франсуа
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-7615-4
- Переводчик: Марина Марченко
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Чому люди тупі? Психологія дурості». Краткое содержание книги:
- Як інтернет і соціальні мережі роблять нас дурними
- Чому дуже розумні люди часом вірять у дурниці
- Як боротися з колективною тупістю
- Пропаганда відсталості та методи протистояння обскурантизму
У цій сміливій, часом зухвалій і відвертій історії психіатри, вчені, філософи, соціологи та письменники з усього світу пропонують нам свій погляд на людську дурість, її природу і на те, чому вона досі існує в нашому житті.
У стосунках із високофункціональною нарцисичною особою здорова доросла людина може прийняти роль захисника чи другорядного партнера з користю для обох. У таких випадках нарцисичний партнер є двигуном подружжя, але вміє розділити набутки й приймає позицію вічного спокусника чи спокусниці. Нарцисична особа отримує в такому союзі прихильне й завжди доступне дзеркало, яке дозволяє її творчості розквітнути. Проблемою такого подружжя може стати втома чи вибір партнером або партнеркою іншої провідної зірки.
У стосунках зі злісною нарцисичною особою здорова доросла людина матиме важке завдання встановити межі, які буде важко утримати, адже такі люди не мають ні докорів сумління, ні почуття провини. Зазвичай пара розпадається. Розлучення часто відбувається на тлі жорстокості й бурхливих емоцій. Нерідко потерпілій особі радять піти, не залишаючи адреси, щоб уникнути насильства чи емоційного шантажу.
У стосунках з нестабільною нарцисичною особою здоровому дорослому доведеться встановити межі розгніваній та імпульсивній дитині, співчувати вразливій дитині, яка ховається за зарозумілістю. Але тут також здоровий дорослий може втомитися від ролі відданого батька/матері-психотерапевта, змушеного лікувати дитячі рани.
Нарцисизм, дурість і соціальні мережі
В останні роки відносини нарцисичної особистості з соціальними мережами піддали науковому вивченню: ось кілька прикметних досліджень.
Крістофер Карпентер дослідив нарцисизм 292 індивідів, схильних до самореклами[85]. Це дослідження показало, що кількість балів за «ексгібіціонізм» в обліку нарцисичної особистості пов’язана з поведінкою самореклами, водночас бали по пунктах «перебільшені вимоги» і «маніпулятивність» прогнозують антисоціальну поведінку в інтернеті: надміру критичні коментарі, агресивні відповіді на негативні коментарі на захист свого соціального образу чи недоречні вияви гніву. Іншими словами, злісні нарцисичні особистості найбільше ображають інших в інтернеті.
Лі Я та Сюнґ И оцінювали зв’язок між рівнем нарцисизму та саморекламою в соціальних мережах, де були виставлені фотографії селфі[86]. Найбільш нарцисичні особистості оцінювали селфі, надавали великого значення «вподобайкам» від інших і уважніше стежили за чужими селфі. Водночас вони ставили під чужими селфі не більше «вподобайок», ніж ті, хто мав менше балів за нарцисизм. Іншими словами, нарцисичні особистості у своєму самомилуванні люблять діставати підтримку інших, але не надто схильні платити їм взаємністю.
Сильвія Касалє зі співробітниками зібрала групу з 535 студентів і порівнювала ненарцисичних осіб з індивідами з вразливим і з грандіозним нарцисизмом[87]. Тільки особи з вразливим нарцисизмом, з нарцисичною гіперчутливістю виявили особливу залежність від інтернету і віддавали перевагу спілкуванню онлайн. Грандіозні нарцисичні особистості не відрізнялися з цього погляду від ненарцисичних. Іншими словами, що більше особа виявляє вразливий нарцисизм, то більше вона залежить від використання інтернету.
Домагання на Facebook стали частим явищем. За даними дослідження[88], 40 % користувачів інтернету зазнають домагань, та найчастішим об’єктом агресії стають молоді люди у 18—24 роки, поміж яких ця частка становить 70 %. У цій віковій категорії 26 % жінок ставали жертвою мережевого «сталкінгу» — залицянь нав’язливих переслідувачів.
Ще одне дослідження[89] показало зв’язок між «тролінгом» і темною тетрадою особистості, що включає нарцисизм, макіавеллізм, психопатію і садизм.
Культ фальшу
17 вересня 2016 року з’явилось попередження про терористичний акт із захопленням заручників в одній з церков у кварталі Ле-Аль. Розслідування встановило, що йшлося про телефонне хуліганство підлітка, який вже перебував під наглядом за схожі вчинки з обов’язком лікування.
Цей несправжній теракт мобілізував сили поліції, відволікаючи їх від насправді нагальних випадків. Бажана ціль — наробити галасу — досягалась з цинізмом і спокійним садизмом. Якщо це створювало клопіт чи неприємності іншим — «це їхні проблеми». Головне було змусити поліцію приїхати, щоб похвалитися цим перед журналістами. Страждання інших не мають значення.
У цьому останньому випадку короткочасне підживлення свого его може закінчитися довгим терміном покарання. Та байдуже, головне, треба було вийти з пекла анонімності, щоб тебе помітили ті, чия увага тільки й має значення, — ЗМІ.
85
C. J. Carpenter: «Narcissism on Facebook: Self-promotional and anti-social behavior» in Personality and Individual Differences, 52, 2012, 482—486.
86
J. A. Lee et Y Sung, «Hide-And-Seek:Narcissism And ‘‘Selfie’’-Related Behavior» in Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, DOI: 10.1089/Cyber.2015.0486.
87
S. Casale, G. Fioravanti, L. Rugai, «Grandiose and Vulnerable Narcissists: Who Is at Higher Risk for Social Networking Addiction?» in Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, 2016, 19, 8, 510—515.
88
Pew Research center, October, 22, 2014, https://www.pewinternet.org/files/2014/10/PI_OnlineHarassment_102214_pdf1pdf.
89
E. E. Buckels, P. D. Trapnell, D. L. Paulhus: «Trolls just want to have fun, Personality and Individual Differences», 2014, 67, 97—102.