Микола Гоголь: між українським і російським націоналізмом

Настрашений містом, Вакула знаходить притулок у товаристві запорозьких козаків, котрі якраз прибули з листами до двору — так само, як і Фомин дід. Вакула зустрів їх раніше, коли вони проходили повз Диканьку. Коли вони відмовляються взяти Вакулу з собою на аудієнцію з імператрицею, він вдається до послуг свого старого слуги — чорта, який впливає на козаків і ті змінюють ставлення до Вакули.

У сцені, грандіознішій за царський прийом Фоминого діда, запорожців приводять до зали, де їх чекає цариця в оточенні генералів і вельмож. Серед них є й Потьомкін, українець, улюблений придворний і коханець Єкатєріни Другої, котрий уславився своїми прикрашеними хатами на честь її вояжу на південь через Україну. Він змальований у відразливих тонах як товстий чоловік, одягнений у гетьманський костюм: Волосы на нем были растрепаны, один глаз немного крив, на лице изображалась какая-то надменная величавость, во всех движениях видна была привычка повелевать.

Вакула сприйняв Потьомкіна за царя. Друзі-запорожці виправили Вакулу: Куда тебе царь! это сам Потемкин (ПСС 1, 236). Схоже, Вакула не знає, що в Росії в цей час немає царя, але схильність асоціювати український костюм гетьмана з найвищою владою, здається, в нього інстинктивна. Дивне використання запорожцем займенника сам припускає, що в його ієрархії гетьман стоїть вище за царя. Російські цензори, які рецензували твори Гоголя для посмертного видання у 1855 році, вочевидь, вважали цю лінію повісті проблемною, оскільки включили її до свого списку небажаних фрагментів[103]. Ці тонкі натяки означають, що Вакула й козаки природним чином очікують, що особи, наділені владою над ними, мали би бути земляками-українцями. Нетактовність Вакули, що прийняв Потьомкіна за царя, здається подвійно кричущою, беручи до уваги можливу участь вельможі у вбивстві її чоловіка, законного російського царя Пєтра Третього, та її легендарну сексуальну розбещеність.