Понтиїзм. Казки кінця світу
- Автор: Михед Александр
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Кальварія
- ISBN: 978-617-7192-007
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Понтиїзм. Казки кінця світу». Краткое содержание книги:
Часом, проїжджаючи на своєму візку повз зграйки старців, пам’ять яких було поставлено на постійне стирання, йому здавалося, що він проїжджає кімнатою кривих дзеркал, де всі знайомі й ненависні обличчя деформуються і викривлюються від зморшок. І старості. Він ніби гортав фотоальбом, в якому зафіксовано той чи той період його життя. Він панував над їхньою пам’яттю.
Служба безпеки збирала досьє на людей, яких замовляв Олексій Юрійович. Соцмережі давали доступ до кожної домівки і до кожної старечої голови. Служба безпеки, ознайомившись із листуванням, фінансовими даними, телефонними розмовами, натягувала посмішку професійних менеджерів і стукала у двері клієнтів.
«Респектабельна старість для респектабельних панів. Євро-клас. П’ять зірок. Арт-терапія. Пігулки нового покоління. І ми платимо вам за можливість допомогти. Фонд Олексія Юрійовича бере всі витрати на себе. Ну, ще ваш батько або ваша мати можуть раптом утратити пам’ять чи раптово померти від нашого лікування, але вам про це не варто ні знати, ні піклуватися», — останні слова вони, звісно, тримали при собі. Але навіть якби ці слова було промовлено, у родичів залишалося мало шансів — надто велика та благородна спокуса. Кілька разів, щоправда, люди відмовлялися, тримаючи в пам’яті історії батьків про пришелепкуватого Льошу. Та й, певно, пам’ятаючи про високу смертність у «Золотій осені». У такому випадку їхні батьки випадково зникали безвісти, не знайшовши шлях додому — від лавки біля свого під’їзду. А діти їхні ставали в чергу, яку постійно оновлювала Служба безпеки, піклуючись про свою клієнтську базу на 30—40 років наперед.
Останнім часом Капітан дедалі більше і швидше стомлювався. Миттєві затемнення відносили його в інші виміри. Пам’ять зраджувала. Швидким миготінням пролітали óбрази та обрáзи. Втім, часом Капітан радів затемненням. Вони робили його щасливим. Біг пам’яті призупиняється, і він бачить свою «Пандору», що виблискує на сонці. Вітрила напинаються, як груди грайливої юнки. Капітан ступає на облавок судна, відчуваючи, як тепло розливається по тілу.
Затемнення відходить.
Капітан із соромом повертається в реальність. Тепла сеча швидко холоне і мокра пляма розтікається на штанях. Капітан удає, що він іще не тут.
До нього підбігають двоє санітарів і медсестричка Катя, яку він спеціально шукав на конкурсі «Міс-Медичний технікум».
— Скільки вже казать, треба на памперси переходить, — каже один із санітарів.
Другий обачливо мовчить.
— Щас я ще судно йому принесу. Може, ще надумається.
Капітан мружить повіки і ледь їх відкриває. Зграя бабць, як п’ятикласниці, дивляться на нього, тикають кривими пальцями і хихотять.
— От тупі курви. Недовго вам ще лишилося, — люто шепоче Льоша.
Затемнення.
Помста
«Все складно» — часто пишуть у своїх профайлах користувачі соцмереж.
«Все складно» — це і є ідеальна формула, щоб описати хоч у кількох словах безглуздість і непередбачуваність долі.
Звісно, часом буває легше, або навпаки — ще складніше. Одначе середнє арифметичне, з яким доводиться миритися, — «Все складно».
Але в їхній родині все було настільки складно, що, певно, довелось би креслити схеми й таблиці, щоби докладно розказати цю історію.
Отож, є два близнюки. Він і він. Умовно позначимо їх — Один і Три.
Також у цій історії є дві близнючки. Вона і вона. Їх будемо називати Два і Чотири.
Вже тривалий час вони разом утворюють таку схему:
1 ♥ 4
3 ♥ 2
Вони познайомилися випадково, дорогою на південь. Місця в сусідніх купе. Кілька дотепних збігів і недолугих жартів з улюбленою грою у дзеркальні відображення. Так усе й починалося. З відпустки вони поверталися разом, в одному купе.
Якось відразу було зрозуміло, що Один буде ♥ Чотири, а Три явно ♥ Два. Від перестанови складових усередині цих пар результат не змінювався.
Два і Чотири легко могли відрізнити Один і Три, знайти в кожному з них щось своє особливе. За що можна було би закохатись у кожного окремого.
Коли вони були разом, вчотирьох, виникало відчуття особливої гармонії, магії. Взаєморозуміння з напівслова, з напівпоруху. Ця магія не зникала, коли вони були й на самоті — Два з Три, а Один із Чотири. Два і Три першими почали стосунки. Першими одружилися. Першими знайшли не просто гарну роботу, а започаткували «справу всього життя».