Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Современная русская и зарубежная проза » Понтиїзм. Казки кінця світу
Понтиїзм. Казки кінця світу - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Понтиїзм. Казки кінця світу

Электронная книга - «Понтиїзм. Казки кінця світу». Краткое содержание книги:

«Понтиїзм» — це історії про черговий кінець світу у країні, життя в якій уже давно є безкінечним апокаліпсисом. Оповіді про прірву, що ховається за кожним полотном — хоч асфальтом, хоч картиною. Казки про любов, зраду, кров, ненависть, м’ясо і шлюб. Хроніки віртуальної війни під проводом віртуальних генералів невіртуальної держави. Проповіді жорстокого вірування в понти, яким поклоняється більшість країни.
1 ... 38 39 40 41 42 43 44 45 46 ... 60
Перейти на страницу:

Чотири встала з дивану. Взяла його голову у свої долоні. Їхні очі зустрілися.

— Зай. Зай, послухай мене. Знаю, я мала тобі всьо розказати. Так не можна було. Але, я ж мовчу про одного красунчика-трахунчика, який заліз моїй сестрі в труси, наставив роги своєму брату-блізнєцу, а тоді ще й убив мою сестру. Ножичком так акуратненько штрикнув. Не знаєш, зай, хто це був? Шо за умнічка? М?

— Перестань, прошу, перестань.

— Кров’ю тут усе заляпав. І сперми тут набризкав у всіх кутках стільки, що попробуй одмий тепер.

— Перестаньперестань, — скоромовкою благає Один.

— Придурок, як тепер будемо з цими слідами пораться? Ти про це подумав?

— Перестаньперестань, — скиглить Один.

Чотири дає йому ляпаса.

— Заспокойся, — каже вона металічним владним голосом. — Скажи, для чого вбив сестру?

Один мовчки крутить головою.

— Зай, скажи для чого було вбивати Два? Згадуй, — ніжним голосом шепоче Чотири і раптом дає ще одного ляпаса. — Давай, блядь, згадуй!

— Я хотів підставити Три, — глибоким голосом шепоче Один.

— Давай, давай.

— Я хотів підставити Три.

— Давай, зай.

— Я хотів підставити Три, — твердішим голосом каже Один. І далі:

— Я хотів підставити Три, щоб усі подумали, що це він замочив Два. Що це він убивця.

— За що ти хотів із ним так?

— За все.

— За все? — перепитує Чотири.

— За все, — Один піднімає на неї очі. У тверезому і впертому погляді Чотири впізнає свого самця. Свого Одного.

— За все. Яким він був. Наглим. Завжди таким упевненим. Усміхненим. Всі просто тащилися від нього. Три такий-розтакий. А він зразу: нє-нє, це не я. Ти, скурвний син, ти!!! Ти завжди був першим. Тепер ти ніхто. Просто купа розчавленого гівна, яка все життя буде виправдовуватися і молити прощення.

Чотири зачудовано дивилася на нього. Вони поцілувала його.

— Да, мій звірьониш, да! Тепер давай тут приберемося. І підготуємо все для його приїзду.

— Давай закінчимо це все, — сказав Один, вдягаючи резинові рукавички.

* * *

Вони добре попрацювали. З кожною вичищеною дрібкою одне з чисел їхнього життєвого рівняння поступово стиралося. Зникав сам зв’язок, що тримав її тут.

* * *

Часом буває «все складно».

Часом — усе буває складно.

А часом навіть числа, як і люди, можуть зраджувати. І мститися за все.

Маха

У свої 30 вона мала кілька імен. Кожен називав її по-своєму. Хтось кликав Марією, хтось — Машою. Але частіше — Махою. Може, так воно і має бути: скільки імен, стільки і доль.

Маха була з тих жінок, чия життєва мудрість йшла не від прочитаних книжок чи закінчених університетів. Вона володіла мудрістю, що не залежна від кількості набитих гуль.

Маха була сезонною продавчинею. Влітку вона продавала плавки і темні окуляри, восени — картоплю та дощовики, взимку — угі та сушарки для взуття, а навесні — проліски і «термоетикетки для пасхальних яєць», — з гордістю полюбляла вона проказувати завчену фразу. Часом Маха, відчуваючи максимальну наживу, змінювала свій розмірений сезонний ритм. Але в таких випадках їй зазвичай не щастило — чи то доправка затримується, чи то пізно додумалася. От навіть намордники-респіратори привезли після закінчення епідемічної істерії. А новорічні петарди і феєрверки завезли тільки після 8-го березня. Добре хоч не сильно відсиріли, так на 9-те травня нормально розпродалися.

Але Маха, як порядна бізнес-леді, як кожна базарна аристократка, котра починала з продажу насіння та жуйок, мріяла про свою справу.

Вона обожнювала будувати повітряні замки і теоретичні бізнес-плани, з яких, за всіма законами аеродинаміки, виходив повний пшик.

Маха не могла зробити перший крок. Їй це не було і треба — весь уявний бізнес крутився в її чорнявій мрійливій голівці, вибухаючи мисленнєвими експериментами.

Своїм подружкам, що тільки підсміювалися з неї, вона дарувала ідеї щодня.

Якось вона придумала секс-шоп «Зоосекс», де на кожному товарі було би написано «Пробуди в собі тваринні інстинкти». Іншим разом, відвідавши магазин солодощів, де постійно сновигала охорона і з усіх щілин стирчали камери спостереження, Маха запропонувала створити магазин, де всі відвідувачі були би голими. «Ну, ж нікуди ти тоді нічого не сховаєш», — розводила руками Маха, а її товаришки каталися асфальтом, надриваючи животи. Так чи інак, за кілька років у місті з’явився секс-шоп «Романтична колекція» («Пробуди в ній нищівну романтику!» — на кожному товарі) і ресторан «Оголені та щасливі», де персонал і клієнти були без одягу. Але Маха про це ніколи не дізналася, так само не здогадавшись, на чому так раптово розбагатіли її товарки.

1 ... 38 39 40 41 42 43 44 45 46 ... 60
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)