Легенди нескореної зими
- Автор: Ухачевский Сергей
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Кальварія
- ISBN: 978-966-663-362-3
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Легенди нескореної зими». Краткое содержание книги:
Усі збіги власних назв, імен чи характерів є абсолютно випадковими.
Автор і Видавець просять у Вас пробачення за ненормативну лексику, яка трапляється у романі. Автор просто показав життя таким, яким воно є.
Кажучи словами Ярослава Гашека, автора безсмертного роману «Пригоди бравого вояки Швейка»: Життя — це не школа витонченої поведінки. Кожен говорить так, як уміє…
А цей роман — ані підручник салонних манер, ані науковий трактат про те, яких слів прийнято вживати у товаристві.
«Щось нині в мене забагато кіна, — подумав Дід. — Такого різнопланового, але все кіно з елементами комедії».
…Поки бійці перекурювали на вулиці, прийшли з комендатури Майдану і забрали покалічених «аплотовцов» до себе. Коли хтось з хлопців запропонував до приходу комендатури провчити їх, ну, хоча б переламати пальці на руках або дати шпіцрутенів[63], Дід сказав:
— Їх і так Бог покарав. Думаю, Бачу з Маленьким вони будуть згадувати у страшних снах і навіть дітей своїх ними лякати.
— І вобше, — погодився Бача, — наше діло не педагогіка. Ми солдати. Дали піздюлєй, враг лежить, більше не тронь його. Нехай об них марають руки в комендатурі…
Схоже, йому стало легше, коли трішки розім’явся, але чомусь зник його веселий настрій і весь наступний час чергування Бача майже не говорив, мовчав. Можливо, щось згадав тоді неприємне. А коли повернулися пізно ввечері з патрулювання, витягнув з кишені куртки ніж і показав Дідові. Це був бойовий ніж феесбешників «Каратель»[64]. На здивоване запитання Діда, звідки це у нього взялось, Бача стиха пояснив:
— Ти не бачив… Я цього хуя першим вирубав, бо він ішов з ножичком. Ніж серйозний… маркіровочку оцінив? Двухглавий пєтух… І щит з мечем[65]…
Дід взяв в руки ніж і замислено оглянув.
— Да-а, це цікаво, — погодився і зітхнув. — Але що ти кому тут доведеш?..
— Проти нас работають серйозні люди… Так просто це не закончиться…
— Думаю, не закінчиться… Але є й позитивний момент.
— Ну, і який?
— По-перше, виховний. Між нами кажучи, в «Оплоті» класні бійці, виступають і в змішаних єдиноборствах, і в боях без правил. Думаю, вони охуїли, коли ви з Малюком так їх виклали «вишиванкою» на бетон. Іншим разом вони двічі подумають, перш, ніж кидатися на наших…
— Та да, — задоволено погладив своє пузо Бача. Ці слова були йому бальзамом на душу. — А по-друге?
— А по-друге, після твоєї роботи цей «аплотовєц» явно буде не придатний до служби в ФСБ. Він до кінця життя буде срати під себе, а з морди буде текти слина, як у хтивого гамасєка на прийомі у проктолога.
— Га-га-га! — нарешті розвеселився Бача. — Ето точно. Його кар’єра тут і закончиться, підараса такого… Вот вам і наука від Бачі: нєхуй лізти на Україну!
— Тільки, друже, фігня ці всі «Карателі», — дістав з-за пояса старий добрий багнет до Mauser Gewehr 98[66] із тридцятисантиметровим лезом.
Бача взяв у руки, захоплено відкопилив нижню губу і покивав:
— А такі да-а… Так кацапи нічого й не навчились дєлать по-людському…
…Після рейду під кодовою назвою «Тьотушки» Мишко виклав на стіл нинішні трофеї: ножі, кастети, травматичні пістолети, різні кийки, шокери…
— Ги, — сказав навіть дещо розчаровано, глянувши на це добро. — І з цим вони хотіли розганять Майдан?! Дебіли. Якщо ми з дерев’яними щитами йдемо на екіпіровану і вооружонну беркутню, то хрєн там ми іспугаємось якихсь ножів.
Бої на Грушевського точились до 26 січня, коли майданівці вигнали з Українського дому беркутню з вевешниками і стали в ньому обживатись… Цей етап революції став переможним для повстанців. Можливо тому, що не слухали політиків, а самі вирішували свою долю і те, як їм жити і з ким боротись. Запланований розгін Майдану був зірваний і відкладений. Територія, «захоплена» повстанцями в центрі Києва, не мала жодного стратегічного значення. Навпаки, розтягнула їхні комунікації. Зате пішла хвиля повстань у регіонах. Народ намагався брати владу у свої руки на місцях. Створювались загони самооборони. Вони були готові в будь-який момент виїхати на Київ.
Переговори з Януковичем, на які пішли політики, ні до чого не призвели. Склалась патова ситуація. Майданівці потихеньку почали роз’їжджатись по домівках. Більшість з них ніяк не могла зрозуміти, чому не прозвучала команда йти далі? Момент був вдалий для того, щоб узяти владу в свої руки, але його, через «переговорні процеси», було втрачено. Варто було трішки натиснути, і менти побігли б. Частина сотників і Самооборона раптом пішла на повідку у політиків. Наступальний азарт інсургентів вщух.
І головне, чого не сталося… революційна піна не змогла винести на своєму гребені нового лідера. Людини з повстанської маси, котрій би повірили і за якою пішли б усі.
Влада готувалась до нового штурму Майдану. Президент Янукович все ще жив ілюзіями щодо своїх союзників і соратників. Міністр Захарченко потихеньку стягував сили спецпідрозділів МВС у Київ і виводив гроші з України. І не тільки він. Золото та гроші вивозились з України кур’єрами — в сумках і валізах, виводились через банківські схеми… Відмивались, осідали в іноземних банках.
63
Шпіцрутен — довгий, гнучкий і товстий прут з лози для тілесних покарань в XVII–XIX століттях.
64
В Росії ніж «Каратель» заборонено продавати цивільному населенню, він заборонений до використання цивільними особами, дозволяється використання бойового ножа виключно військовослужбовцями і співробітниками силових структур (армія, поліція, ФСБ, спецназ). Продаж «Карателя» за кордон заборонений категорично.
65
Двухглавий пєтух… — російський герб; щит з мечем — символ КГБ і ФСБ.
66
Німецька гвинтівка, створена 1898 року фірмою «Маузер». Була на озброєнні німецької армії до кінця Другої світової війни і здобула репутацію високоточної і надійної зброї. Багнети до гвинтівки високо цінуються, як колекціонерами, так і професійними різниками худоби — за надійність і високу якість сталі.