Замах (Щось краще за смерть)
- Автор: ван Аарде Рохір
- Год: 2002
- Язык: украинский
- Год: Видавничий дом "Всесвіт"
- Переводчик: Ярослав Довгополий
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Замах (Щось краще за смерть)». Краткое содержание книги:
Роман Замах присвячений політичному вбивству Степана Бандери, одного з лідерів українського націоналізму, агентом КДБ Богданом Сташинським. Головний герой Замаху — Степан Бандера — прагне завоювати незалежність рідної держави, прибігаючи до засобів, які вважає єдино виправданим і єдино доцільним в ситуації, що склалася на момент початку Другої Світової Війни.
Основним джерелом написання роману послужили матеріали процесу проти Богдана Сташинського перед Федеральною судовою палатою в Карлсруе (8—19 жовтня 1962 року).
— Прокинься, — сказала Гедвіг і штовхнула його. — Даю одну марку за твої думки... до того ж західну марку.
— Думаю лише про тебе, ти ж знаєш, — відповів він. — Нумо заходимо.
— Слухай, — сказав Борис. — Зброю перевезеш сам. Вважаю початковий план перевезення її дипломатичним кур'єром надто ризикованим. Звичайно, він безперешкодно пройде всі пропускні пункти, але там він змушений буде передати тобі її лише при першій нагоді, а ти сам знаєш, як за нашою дипломатичною службою стежать. Шанс, що вас побачать разом, надто великий, і нам тоді кінець, вибухне страшенний скандал.
— Він не мусить її передавати, — почав Леонід. — Ми можемо домовитися, що...
— Ні, — відрізав Борис. — Я більше нікого не хочу в це втягувати, бо це збільшить шанси на провал. Я про все домовився, і зброю ти перевезеш сам.
Він відкрив шухляду письмового стола і витягнув звідти пару бляшаночок.
— Ось вона.
Це були дві бляшаночки сосисок із Західного Берліна.
— В одній звичайнісінькі сосиски, з ними нічого не зробили. В другій — внутрішнє гніздо для зброї, десять таблеток та протиотрута. Вони абсолютно ідентичні.
Леонід узяв їх у руки. Важили вони однаково, і на них не було жодних слідів пошкодження. Він потрусив їх: обидві видали один і той же плюскаючий звук.
— Ти покладеш їх просто до валізи, на якесь логічно обумовлене місце. Не десь так, щоб вони лежали просто під рукою, але й не так, ніби хотів їх сховати. Митний контроль в аеропортах не надто строгий...
Леонідові це не зовсім сподобалося, але він поки що мовчав.
— Якщо тебе схоплять в Темпельгофі, скажеш, що декілька днів тому в казино в Східному Берліні до тебе заговорив іноземець, який запропонував тобі гроші за перевезення цих двох бляшаночок до Мюнхена, де ти їх в умовленому місці і часі маєш передати жінці, яку впізнаєш за домовленими прикметами. Якщо тебе затримають у Мюнхені, розкажеш цю ж саму історію, з відповідною зміною місця чи часу. Ось розроблена легенда. Вивчи напам'ять.
Леонід почав мовчки читати. Це були найпаскудніші відмовки, які годі вигадати. І ось така людина — твій шеф, і тебе хочуть позбутися так нісенітно. Коли ж щось трапиться, то вони — від гріха подалі.
— Чому хтось, хто летить із Західного Берліна до Мюнхена, бере з собою дві банки сосисок? — запитав він.
— Тому що умирає за ними, — відповів Борис.
Опиратися не було сенсу. Вони і так завжди знали все краще. Весь план був шитий білими нитками. Так було і раніше, але досі йому щастило. І досі від нього вбивства не вимагали.
— Пройдемо ще раз весь план, — сказав Борис.
І Леонід почав.
— Я лечу рейсом о пів на третю дня від Темпельгофа до Мюнхена під прізвищем Георга Геннінга з Дюссельдорфа...
— Про Геннінга все запам'ятав? Дату, місце народження, місце проживання, його середовище, біографію?
— Так, — відказав Ленко. Заучуючи напам'ять, вони пройшлись по біографіях, деталях та місцях, які з ними пов'язані, проте якщо допущена буде помилка, то все, очевидно, піде непередбаченим шляхом.
— Продовжуй.
— В готелі зареєструюсь під прізвищем Геннінг, під цим прізвищем повернусь назад.
«Якщо вдасться повернутися», — подумав він.
— Для самого... е ...заходу я сховаю паспорт на прізвище Геннінг в кімнаті готелю, а з собою візьму паспорт на прізвище Фагель. Якщо мене з ним затримають, то поясню, що подорожую по Західній Німеччині, бо хочу познайомитись зі всім своїм фатерляндом.
— Так, це їм сподобається, — підтримав Борис. — Вони мають слабкість до своїх братів зі східної зони. Тому найкраще мати при собі східнонімецькі документи. І продовжуй твердити, що ти невинний. В паспорті Фагеля проставлені печатки прикордонних КПП, ніби ти звичайним шляхом в'їхав до Федеративної Республіки через пропускний пункт. Де і коли це було?