Тієї вогняної ночі: Чорнобильська сповідь [calibre 4.14.0]

забудь про себе, інакше не зможеш нічого, навіть просто

видертися догори. А тобі ж треба до четвертого поверху збігати

за секунди. Лише на секунду більше дається, ніж на

стометрівку. Зате вага на десять кілограмів теж більша.

Тридцять чотири секунди — і матимеш «задовільно». А менше — не

можна. Менше — це профнепридатність. Отже, будь ласка, поспішай. Мчи. І не квапся. Бо може впасти штурмівка, впадеш

сам, а тут не цирк. Тут пожежа. І люди, які чекають од тебе, одного тебе, порятунку. Ти для них зараз — один на весь світ, ти — весь світ.

У кільканадцятьох метрах від навчальної башти легенький

паркан, за ним якесь ПТУ. Коли курсанти кидаються з

вогнегасниками до «жарівки», біжать з сорокаметровим рукавом

до ствола, — петеушники в чистеньких спецівках аж приростають

до свого паркана, спостерігають за хлопцями з училища, ніби

справді за циркачами. Або диваками? Цікаво, що б подумали Вася

Бондар, Вітя Рудченко, Льоня Ільченко, побачивши зараз свого

Володика. Де вони, чорнобильські друзі? Василь десь на флоті, Вітя вже теж призваний на армійську службу... Ні, в них дії

майбутніх пожежних не викликали б зневаги. Зрозуміли б, іде

навчанння, за яким праця, боротьба.

Минають тижні, місяці. Над перекладкою Володя по двадцять

разів поспіль бере верх. А стометрівка ще й досі не

підкоряється. Рукава хоч і порожні, але вперто опираються (що

буде, коли вони — з водою?). Ніяк не хоче сорокаметровий змій

підминатися до розгалуження, не кращу вдачу демонструє ствол, коли його черга приєднуватися до рукавної лінії.

Ще є естафета, має чотири етапи.

Вправи з рукавами — третій, передостанній. Те саме тут

виходило у Володі Правика куди краще. Позаду у команди

будиночок, на дах якого треба забратися з допомогою так званої

палки, здоланий і паркан. На третьому етапі з рукавів

утворюють робочу лінію, негайно ж від’єднують її від

розгалуження, від’єднують ствол. Останній етап: з

вогнегасником до «жарівки», залізного листа, де палають гас і

бензин. Цю пекельну суміш має гасити.

В естафеті множилися вправність, кмітливість. Може, тому, що

дуже чіткий, наочний зв’язок поміж її учасниками?

Пересвідчувався хлопець: самі фізичні навички не забезпечують

успіху, принаймні для нього. Внутрішній настрій не менше

значення має...

От і вправа з висувною драбиною, де перемогу виборюють

удвох, значно швидше виходить у Володі, ніж штурмівка.

Щоправда, вже й там руки не тремтіли, ноги не прикіпали до

сходинок, гак удавалося влучніше закинути за підвіконня. Але

до беззастережності, безпомилковості він наближався саме при

підійманні висувною драбиною.

Хоч тут усе куди складніше. Драбина закріплена на пожежній

машині, один з курсантів має прожогом заплигнути на неї, зняти

драбину (вага вже не десять, а сорок п’ять кілограмів), другий

її підхоплює, добігають до навчальної башти, один установлює

нижнє коліно на землі, другий висуває два верхніх, і вже мчить

догори. На все це — тридцять дві секунди. Так, при оцінці