12 польських есеїв

Сюрреалістичний антилітературний бунт був не лише переходовим груповим вибриком. Він став результатом тривалої еволюції та остаточним вираженням зневіри в окремішному бутті літератури, зневіри, яку Поль Валері виразив у гіркій сентенції: «Чи людина з глибокою та вимогливою інтелігентністю могла б зацікавитися літературою? У зв’язку з чим? Де помістила б її у своєму розумі?[13]

Це ключове питання: яким чином література пов’язана з іншими галузями гуманістичної діяльності? Критик науки зараховує до літератури будь-який твір, гіпотези якого видаються йому малопереконливими, погано обгрунтованими, надто сміливими, вираженими у занадто довільний та індивідуальний спосіб. Прикметник «літературний» в історії науки та філософії – сумнівний комплімент[14]. Отже, «літературою» є наука та філософія у стані гіпотези чи просто у стані помилки.

Можна помітити також протилежну дію. Літературна вартість визнається за науковими працями, які стали вже неактуальними, тобто втратили свою наукову вартість, але спосіб доведення яких видається досконалим у мовних конвенціях епохи. «Коли філософський твір трактуємо історично, – пише Роман Інґарден, – то змальовані предмети виконують відображальну та репрезентативну функцію, а весь твір з цього погляду наближається до деяких творів літератури».[15]

Отже, у площині науки та філософії «літературою» є стан методологічної невизначеності. Термін, який не витримує методологічної критики, вважається метафорою.[16] Подібні заходи стосують й журналістики та політики. Політик, публіцист, журналіст, який виходить поза межі своєї професії, не дотримується дисципліни, що її нав’язує доктрина, програма чи тактика, журналіст, який допускає помилку, єресь чи звичайну неточність – якщо лише робить це талановито – захищається «літературою» і, ймовірно, зможе врятуватися. Зовсім те саме діється з політиками. Серед них багато невдалих літераторів (як Муссоліні чи Ґеббельс), а ще більше є невдалих політиків, які сховались у літературі, як середньовічні злочинці чи єретики, що шукали захисту у святинях.