Міцний кулак туарегів
- Автор: Вавра Ярослав Раймунд
- Год: 1966
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Переводчик: Ганна Пашко
- Жанр: Исторические приключения
Электронная книга - «Міцний кулак туарегів». Краткое содержание книги:
Історія про Бен Манзура, жорстокого шейха[1] уаргельської Шаанби, який підступно позбавив життя славетного царя ахаггарських туарегів, і про швидку помсту за той злочин належить до найтиповіших воєнних історій Сахари дев'ятнадцятого століття. Події, про які я вам розповідатиму, мають історичну основу. Коли тридцять сьомого року я відвідав Уарглу й дивовижну мзабську республіку «Семи святих міст», старі шейхи розповіли мені про ці події багато цікавого. Про дещо, на мою думку варте вашої увага, я розповідаю в цій книжці, перевіривши наперед оповідки шейхів у генерала Домаза, який теж не забув про похід ахаггарців на Уарглу. Та й давні літописи хариджитів[2], з якими я ознайомився під час моєї третьої подорожі 1947 року, відкрили мені чимало таємниць сивої давнини.
Отже, я розповім вам про Сахару і її мешканців — моїх друзів на далекому спекотливому півдні. Хто з вас читатиме про цю безмежну пустелю, про те, яка вона є, той пересвідчиться, що Сахара — аж надто цікава, без будь-яких вигадок цікава і в далекому минулому, і нині.
Я. Р. В.
— Ось про що я хотів розповісти вам, діти, на самому кордоні цієї славнозвісної, колись родючої землі, — закінчив свою розповідь професор Захаріаш.[26]
Фатіміди захопили 971 року Фустат — колишню столицю Єгипту і заснували поблизу неї Каїр. Фатімідівські султани загарбали, крім усієї Північної Африки, Єгипту і Сірії, багато інших територій на Близькому Сході.
Проте занепад тривав, і з цього скористалися християни під час хрестових походів. Коли останні Фатіміди уже не могли протистояти хрестоносцям, на чолі мусульманських армій став Саладін Великий — Салах-ад-Дін Юсуф (Людина чистої віри, Йосип), який зумів майже повністю вигнали християн із Передньої Азії. Він і його наступники — Айюбіди, діставши 1171 року спадщину Фатімідів, перемогли 1218 року п'ятий, 1228–29 років шостий і 1248 року сьомий похід хрестоносців. Але останніх з їхнього роду перемогла і побила власна військова гвардія — білі раби, так звані мамлюки. Генерал мамлюків став султаном, а по ньому все нові й нові мамлюки раби ставали султанами. То був дуже неспокійний час. Вдершись на Близький Схід, монголи підкоряли країну за країною: розбили Персію, спустошили Багдад і вбили останнього халіфа-аббасіда. Але якийсь генерал-мамлюк не тільки зупинив цю невтримну навалу, він на єгипетській рівнині Мергар-Соффар знищив стотисячну монгольську кінноту і таким чином врятував Єгипет і решту Африки від страхітливої небезпеки.
Різні еміри-мамлюки потому міцно тримали в своїх руках владу над Близьким Сходом аж до приходу турків, котрі року 1517 розбили їх. Протягом тих століть у Тунісі, Алжірі, Марокко й Тріполі мінялися князі, й тільки після перемоги турків Північна Африка попала в турецьку кабалу…
7
НІЧ НА СЛАВНОЗВІСНОМУ КАЙРУАНСЬКОМУ КЛАДОВИЩІ
асан у супроводі Карембу повертався з Айн-Грасесі до Кайруана[27]. Йшли пішки, путівцем. Вдалині здіймалася курява — то клусали віслюки або, маючи на вітрі плащами, огорнені запиналом жовтавого пороху, мчали вершники.
Від Айн-Грасесі до Кайруана кілометрів дванадцять, дві з половиною — три години ходи. Але малому Гасанові заманулося побачити солоне озеро Сіді-аль-Гані, яке називають так, бо навколо цього озера у квітні розквітають пречудові жасминові кущі, яких в іншому місці не побачиш.
Жасмин вирощують садівники, й росте його тут сила-силенна на дбайливо обробленій землі. Це жасмин особливого сорту. Селянам з Айн-Грасесі він дає великі прибутки. Жасмин вирощують не заради окраси, а заради запашної олії, яку вичавлюють з білосніжних квіток за допомогою прадавніх пресів тут же, в Грасесі, або везуть на великі підприємства, на кайруанські й туніські парфюмерні фабрики, а звідти вже олію розвозять по всьому світу.
Не тільки царградські, але й французькі та італійські парфюмери охоче купують у туніському торговельному кварталі коштовну есенцію як трояндової, так і славнозвісної жасминової олії. Туніську жасминову олію зокрема вважають за найкращу, й тому коштує вона дорого.
Квітень з давніх-давен вважається місяцем збирання цих квітів.
У квітні в Кайруані з року в рік відбуваються ярмарки. До міста прямують іноді й здалека запорошені каравани, аби продати вироби, які цілий рік виготовляли жінки: великі й малі килими ручної роботи, вироби, заради яких, власне, й влаштовують ці справді загальнодержавні ярмарки. Щоправда, тут продають і вовну, важливу сировину, яку поставляє кожне бедуїнське плем'я. Вовна — важливий засіб до існування вбогих пастухів.
Скільки буде вовни наступного року в Кайруані, залежить насамперед од пасовиськ. А судячи з якості та блиску тієї вовни, можна передрікти, якої цінності килими продаватимуться на кайруанському ярмарку наступної весни.
Отже, як бачите, Схід живе не казками, а працею. Чудові пасовиська для стад, зрозуміло, залежать од того, який випаде рік — врожайний чи ні, буде він вологий чи сухий, — так, як і скрізь.
Гасан і Карембу забарилися, давши гака, й тому їм треба було б скористатися з хазяїнового запрошення. Старий Зузура радив хлопцям заночувати в його будинку в Айн-Грасесі, а рано-вранці вирушити назад до Кайруана. Та Гасан не хотів і слухати про це. Адже його в супроводі Карембу послали з важливим дорученням до старого Зузури. Треба було довідатися, чи зможе Зузура за тиждень поставити в крамницю кілька мензурок олії, по яку. марокканський купець приїхав аж із Феса й пропонує пристойну ціну.
26
Треба зауважити, що все було не так, як запевняв Захаріаш. На арабському півострові до приходу пророка Мухаммеда між племенами точилися війни. Тубільні пастуші племена після загарбання південних територій, які були найбільше заселені і які згодом захопили війська іранців, почали кочувати на північ ще до Мухаммеда. В гонитві за пасовиськами вони змушені були воювати з північними племенами. Мухаммед під час своїх торговельних мандрів побачив багаті сірійські провінції і докладно ознайомився як з християнським ученням, так і з ізраїльтянським. Він зрозумів, що становище арабів одчайдушне. Проголосивши віру в єдиного бога — за прикладом ізраїльтян і християн — він спробував зруйнувати одвічні й застарілі звичаї племен. Але під час цих реформ, не доживши й до шістдесяти років, Мухаммед раптово помер, не лишивши по собі синів. Його наступники повинні були тепер підкорити новому вченню й владі халіфів увесь Аравійський півострів і переселити численних голодуючих арабських скотарів на сусідні землі. Сусіди були сірійці, яких пригноблювали візантійські християни, та мешканці Месопотамії, що стогнали під ярмом іранських королів. Обидві найбільші тоді в світі держави не витримали такого удару, бо виснажили одна одну боротьбою не на життя, а на смерть. Араби захопили не тільки Сірію та Єгипет, вони захопили також Ірак і кінець кінцем знищили величезну перську державу.
Тільки-но була утворена нова держава халіфів, як почалися чвари. Під приводом різного тлумачення Корана поновилася боротьба між родинами, а також боротьба за повернення втраченої свободи могутнім народам, яких уярмили халіфи. Боротьба пригноблених берберів, що тривала сто років, знищила країну, а гілальська навала тільки довершила той процес. Кінець кінцем арабська держава опинилася в руках у турків, які перетворили її на країну важкої, рабської праці.
27
Кайруан — укріплений табір арабів, який збудував арабський полководець Сіді-Окба 670 року. Тепер — священне місто, куди ходять на прощу африканські магометани.