Українське письменство
- Автор: Зеров Микола
- Год: 2002
- Язык: украинский
- Год: Основи
- ISBN: 966-500-019-5
- Жанр: Критика
Электронная книга - «Українське письменство». Краткое содержание книги:
Тільки Шевченко запровадив чоловічі рими і наслідком того скоротив деякі рядки до 11 складів; Руданський же лишився в цьому розумінні на ґрунті народного вірша.
У своїй передмові до перекладу наш поет боронить цей розмір, як легкий і придатний для віддання давньогрецького епосу. «Розмір цей, — пише він, — як він не простий, а його наслухаться можна і в приказках ігрових, і в приспівках колискових, і в піснях звичайних, веселих і сумних, і такий розмір якраз і годиться для переводу Омирової мови». І далі Руданський наводить приклади цього вірша з римою крайрядковою:
і римою внутрішньою:
Перекладаючи цим розміром велику, на XXIV рапсодії епічну поему, Руданський зрікся римування, а через те і його вірш робить враження чогось досить-таки одмінного від тих зразків, на які він посилається. От, наприклад, початок другої пісні в його перекладі:
Як бачимо, ні внутрішньої, ні кінцевої рими не доховано, хоч, правда, скрізь додержано кількість складів, цезуру (розруб) після 6-го складу і два наголоси в кожнім піввірші.
В транскрипції грецьких імен Руданський тримався так зв. рейхлінівського читання грецького тексту, отже, «грецькі слова і імена читав і переводив так, як їх читали і читають наші попи, а не так, як їх читали і читають німці; себто β за наше в, ϑ за наше фт… η за наше и, αι за наше е; οι, ει за наше і; перед самогласними з початку слова тож само не клав ніколи німецького h, бо його найшли для нас лишнім і перві переводчики наші Кирило та Методій».
Тепер в українській мові літературній остаточно встановилась та транскрипція грецьких слів та імен, яку Руданський зве німецькою, і через те новому читачеві трудно і чудно буде читати зам. Гомер — Омир, зам. Гера — Ира, а зам. Гектор — Ектор. Ще дивніше буде зустрітися з українізацією грецьких наростків (суфіксів): зам. Лаертида Одіссея прочитати Лаертенка, зам. Атрида — Атрієнка, зам. Ахілла Пеліда (Пелеєвого сина) — Пилієнка Ахілла. В деяких випадках, бажаючи «обукраїнити» Гомера, Руданський переклав навіть власні імена:
Співа — так перекладає Руданський слово Муза; Невид означає у нього Аїд, підземне царство.
Беручи до нашої книжки уривок з перекладу «Іліади» («Ільйонянки»), ми полишили транскрипцію Руданського незайманою. Цей переклад має для нас велике історично-літературне значення, становлячи важливий етап у розвитку перекладної нашої поезії. Як Гребінчин переспів «Полтави» являється цікавим пам’ятником пори, коли «котляревщина» накладала свою печатку мало не на кожного з діячів літературних, зводячи кожну перекладну роботу на лицювання, «з чужомовного лиця на український виворот», — так гомерівська поема в переспіві Руданського є характерна пам’ятка іншої доби, коли літературні уподобання формувалися під впливом української народнопоетичної стихії, і талановитий перекладчик сприймав Гомера тільки українізованого, поданого віршем народної пісні, з «обукраїненою» номенклатурою.
1927
Літературні митарства «Люборацьких»{158}