Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Критика » Українське письменство
Українське письменство - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Українське письменство

Электронная книга - «Українське письменство». Краткое содержание книги:

У виданні вперше зібрано більшу частину праць із літературознавства та історії нашого письменства, що вийшли з-під пера Миколи Зерова (1890—1937) — видатного українського вченого, поета і перекладача, чий творчий доробок, за словами Євгена Сверстюка, залишається монолітним і дорогоцінним уламком храму української культури.
1 ... 326 327 328 329 330 331 332 333 334 ... 747
Перейти на страницу:
Давно те минуло, як мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав Без свити, без хліба по тій Україні, Де Залізняк, Гонта з свяченим гуляв.

Тільки Шевченко запровадив чоловічі рими і наслідком того скоротив деякі рядки до 11 складів; Руданський же лишився в цьому розумінні на ґрунті народного вірша.

У своїй передмові до перекладу наш поет боронить цей розмір, як легкий і придатний для віддання давньогрецького епосу. «Розмір цей, — пише він, — як він не простий, а його наслухаться можна і в приказках ігрових, і в приспівках колискових, і в піснях звичайних, веселих і сумних, і такий розмір якраз і годиться для переводу Омирової мови». І далі Руданський наводить приклади цього вірша з римою крайрядковою:

Ти ж думаєш, дурню, що я тебе люблю, А я тебе, дурню, словами голублю, —

і римою внутрішньою:

Ой у полі сóсна та тонка вирóсла, Вітрець повіває, сосонку хитає.

Перекладаючи цим розміром велику, на XXIV рапсодії епічну поему, Руданський зрікся римування, а через те і його вірш робить враження чогось досить-таки одмінного від тих зразків, на які він посилається. От, наприклад, початок другої пісні в його перекладі:

Спали і боги всі, ║ і збруйнії люди; Один Дій не відав ║ милого спокою, А все думу думав: ║ як Ахілла вважить Та погубить многих ║ край суден ахейських. І одна лиш дума ║ луччою здалася, Щоб на Атрієнка ║ лихий сон наслати, І зараз закликав ║ і до Сна промовив: Лети, лихий Соне, ║ до суден ахейських, Зайди до намету ║ царя Гамемнона І передай ясно, ║ що я тобі кажу.

Як бачимо, ні внутрішньої, ні кінцевої рими не доховано, хоч, правда, скрізь додержано кількість складів, цезуру (розруб) після 6-го складу і два наголоси в кожнім піввірші.

В транскрипції грецьких імен Руданський тримався так зв. рейхлінівського читання грецького тексту, отже, «грецькі слова і імена читав і переводив так, як їх читали і читають наші попи, а не так, як їх читали і читають німці; себто β за наше в, ϑ за наше фт… η за наше и, αι за наше е; οι, ει за наше і; перед самогласними з початку слова тож само не клав ніколи німецького h, бо його найшли для нас лишнім і перві переводчики наші Кирило та Методій».

Тепер в українській мові літературній остаточно встановилась та транскрипція грецьких слів та імен, яку Руданський зве німецькою, і через те новому читачеві трудно і чудно буде читати зам. Гомер — Омир, зам. Гера — Ира, а зам. Гектор — Ектор. Ще дивніше буде зустрітися з українізацією грецьких наростків (суфіксів): зам. Лаертида Одіссея прочитати Лаертенка, зам. Атрида — Атрієнка, зам. Ахілла Пеліда (Пелеєвого сина) — Пилієнка Ахілла. В деяких випадках, бажаючи «обукраїнити» Гомера, Руданський переклав навіть власні імена:

Про гнів співай, Співо, Пильєнка Ахілла; Що тьмущії болі наслав на ахеїв, Що много душ сильних провалив у Невид… і т. д.

Співа — так перекладає Руданський слово Муза; Невид означає у нього Аїд, підземне царство.

Беручи до нашої книжки уривок з перекладу «Іліади» («Ільйонянки»), ми полишили транскрипцію Руданського незайманою. Цей переклад має для нас велике історично-літературне значення, становлячи важливий етап у розвитку перекладної нашої поезії. Як Гребінчин переспів «Полтави» являється цікавим пам’ятником пори, коли «котляревщина» накладала свою печатку мало не на кожного з діячів літературних, зводячи кожну перекладну роботу на лицювання, «з чужомовного лиця на український виворот», — так гомерівська поема в переспіві Руданського є характерна пам’ятка іншої доби, коли літературні уподобання формувалися під впливом української народнопоетичної стихії, і талановитий перекладчик сприймав Гомера тільки українізованого, поданого віршем народної пісні, з «обукраїненою» номенклатурою.

1927

Літературні митарства «Люборацьких»{158}

1 ... 326 327 328 329 330 331 332 333 334 ... 747
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)