Українське письменство

Серед уміщених в цьому збірнику віршів деякі потребують уже історично-громадського коментаря, бодай коротенького. Так, вірш «Депутація» лишиться незрозумілим, коли читач не пригадає, що мова в ньому мовиться про депутацію, виряджену від українського громадянства до Петербурґа в серпні 1915. Докладні записки, які возила ця депутація, в свій час були видрукувані на сторінках «Украинской жизни» (1915, кн. 8—9. О задачах внутренней политики в отношении к украинскому населению, стор. 5—12; і Об украинской школе, стор. 13—35). Результатів од висилки делеґатів не сподівався ніхто, і їхати охоти не було ні в кого; всі одмовлялись, — «той вола купи, той жену поя», — як писав до П. Я. один з київських громадян. Ці слова, характерний покажчик громадського зневір’я, можливо, і дали імпульс до написання вірша. Делеґатами були С. Ф. Русова та Ф. П. Матушевський, і третій мав приєднатися по дорозі, — С. Петлюра, як редактор «Украинской жизни». Вірш «Молитва» написаний в останні дні перебування в Києві Добровольчої армії, проти якої П. Я. різко і багато писав на шпальтах «Ради» та «Променя». У багатьох ще, певно, в пам’ятку те враження, яке справив цей вірш у читанні автора на вечірці в покійного Г. І. Нарбута. Поезії: Горація епод XVI, «В срібній млі виблискує дорога», «Темрява», «З Жюля Ромена» належать до кращих перекладів в українській літературі. П. Я. умів поєднати в перекладі вірність ориґіналові, легкий вірш і зразкову добірність української мови. Його переклад байронівської «Темряви» особливо під тим поглядом заслуговує на увагу. Своєю стислістю (91 рядок) і міццю він майже дорівнюється перекладам Міцкевича та Тургенєва і без порівняння вищий від інших, напр.: російського перекладу Елліса (110 рядків) та українського — Л. А. Видрукувані були досі: «Темрява» — в декламаторі «Слово», стор. 79—82; і «В срібній млі виблискує дорога» (разом з другим віршем Лєрмонтова «Тепер я бачу: дивний світ…») — в ЛНВ, 1919, VII—IX, стор. 11—12.