Грушевський, Скоропадський, Петлюра
- Автор: Яневский Даниил Борисович
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9223-6
- Жанр: История
Электронная книга - «Грушевський, Скоропадський, Петлюра». Краткое содержание книги:
Відкритим залишається і питання про забезпечення наявної грошової маси золотом, іноземною валютою, іншими активами.
Наведу лише декілька прикладів нічим не обґрунтованих, ніяк і ніким не контрольованих виплат:
— задовольнили «грішми китайських робочих, які працювали на Південно-Західному фронті» (25 грудня),
— призначили пенсію у сумі 3000 карб. на рік батькам помічника одеського коменданта, «забитого більшовиками» (26 грудня),
— наказали «негайно» перевезти гроші з Німеччини (26 грудня),
— звільнили від податків українські театри (26 грудня),
— відпустили міністру продовольчих справ 50 млн карб. «на заготовки для населення немонополізованих продуктів» (31 грудня),
— 40 млн карб. призначили «для продовольчих операцій Галичини, Буковини та Холмщини» (18 січня),
— 2 млн карб. — «для негайної допомоги єврейському населенню, яке постраждало від погромів» (20 січня),
— 10 млн карб. — «в розпорядження краєвого комісара Холмщини О. Ф. Скоропис-Йолтуховського» (29 січня),
— надали 50 млн карб. міністру внутрішніх справ «для задоволення різних потреб, зв’язаних з евакуацією» (2 лютого),
— 37 млн 400 тис. карб. — «на допомогу українським видавничим організаціям» (12 лютого),
Перепала копійка і дипломатам: бюджет дипмісії до США на 6 місяців ухвалили у сумі 1 471 400 карб. (6 січня), 3-місячний бюджет дипмісії у Франції у сумі 3 228 340 карб. (6 січня) та 958 830 карб. (17 січня). Не забули про університет Св. Володимира — відпустили «на забудову» 1 млн карб., а на ремонт — 87 500 карб.
Аби в подальшому не розмінюватися на дрібниці, ухвалили заснувати «фонд для видавання грошових допомог» при Директорії (9 лютого) та дозволили міністру фінансів «випустити грошових знаків» на суму 8 млрд грн (12 лютого). І це при тому, що 27 грудня цей міністр уже дістав «право» емітувати папірців «на суму 3 500 000 000 карбованців»[568].
Земельне питання. Ключовим питанням так званої «української національної революції» вони ж «національно-визвольні змагання українського народу» було питання якраз не національне, а соціальне. Якщо зовсім точно — аграрне.
Відповідний проект РНМ обговорила 6 січня, а остаточно ухвалила за день, в середу, 8-го. Загальна ідея другого видання націонал-соціалістичного земельного закону за підписами Чехівського та Шаповала, — це маніакальна, злочинна, антигуманна ідея скасування приватної власності на землю та передання «верховного порядкування і розпорядження всіма землями, з їх водами, лісами, надземними і підземними багацтвами <...> верховній владі Української Народної Республіки»[569], якою на той час була Директорія невідомо чого.
Унікальність цього рішення полягала в тому, що вперше в цивілізаційній історії цієї частини земної кулі було скасовано основний принцип, на якому ця цивілізація розвивалася впродовж попередніх тисячоліть. Позбавивши людей права на приватну власність, у першу чергу на землю, яка давала основний обсяг ресурсів для людського розвитку, українські націонал-соціалісти взагалі, Чехівський та Шаповал персонально, зруйнували не тільки економічну, але і біологічну основу розвитку як народу, так і окремої людини. Саме вони зробили вирішальний внесок у становлення на території нашої Вітчизни людоїдського більшовицького режиму.
Ленінська банда прийшла до України на все готове.
Культура. Деякий інтерес урядовців було спрямовано на сферу «національної» культури.
Приклади: «на подорож до Парижа та інших країн Західної Європи» Української республіканської капели видали на 1919 р. аж 1 184 500 та 1 142 500 франків (23 січня). 200 тис. карб. пішло на «улаштування друкарні Кам’янець-Подільського державного українського університету» (5 лютого). Ухвалили доповідь міністра освіти «про українські написи на кінематографічних фільмах в УНР» (24 січня), закрили відому 1-шу Київську чоловічу гімназію (відкрита 1813 р.), утворивши замість неї на папері Українську гімназію ім. М. Костомарова (26 січня). Схвалили законопроект про управління освітою в УНР (8 лютого).
Устигли втрутитися і в церковні справи. Зокрема розглянули питання (результат невідомий. — Д. Я.) «про розв’язання шлюбів, освячених православною церквою» (22 лютого) та затвердили бюджет посланцеві УНР в Константинополі «на командировки до східних патріархів» у сумі 250 тис. карб. (17 січня),