Ключ від чужого замка
- Автор: Тимченко Віктор
- Год: 1988
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- ISBN: 5-7720-0064-0
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Ключ від чужого замка». Краткое содержание книги:
В гостросюжетному детективі на широкому політичному тлі розкривається одна із граней «психологічної війни», яку ведуть західні спецслужби проти нашої країни.
Цілу дорогу Волін не міг позбутися відчуття якогось внутрішнього дискомфорту: наче витяг із ставка здоровенного ляща, а від того за версту тхне дохлятиною.
«Шановний Павле Степановичу!
На жаль, надто багато на Ваше прохання знайти не вдалося — але дещо все-таки є. Ландстрем, на щастя, потрапив в англійську «Хто є хто».
Ерік Ландстрем народився 1935 року в місті Фалун (лен Коппарберг, Швеція) в родині вчителя. Закінчив Королівську вищу технічну школу в Стокгольмі, за фахом — інженер-економіст. Працював в авіапромисловому концерні «СААБ — Сканія», брав участь у створенні винищувача-перехоплювача «Дракен». З 1970 року — на дипломатичній роботі. Працював у Данії, Великобританії. Ранг радника присвоєно минулого року. Член Поміркованої коаліційної партії. Зв'язаний з великим капіталом через «СААБ» та концерн «АСЕА».
Говорить англійською, німецькою, датською. Захоплення: теніс, фалеристика.
Одружений. Дружина — уроджена Соня Хермандер, кінокритик, пише до газети «Свенска дагбладет» під псевдонімом «Ф. Карлен». Двоє дітей.
Решта — з книжок, які видані в Союзі.
Автомобільна промисловість Швеції представлена заводами концернів «Вольво» (виробництво вантажних автомобілів у Ґетеборгу і легкових — у його предмісті Туршланді, автоскладання — в Кальмарі) і «СААБ-Сканія» (виробництво вантажних автомобілів у Середтельє і легкових у Трольхеттані). Концернові «СААБ» належить також великий авіаційний завод у Лінчепінгу (військові літаки та керовані реактивні снаряди). «АСЕА» виробляє потужні генератори, трансформатори, двигуни.
Усі ці три фірми — з найбільших не лише у Швеції.
Зовнішньоекономічні зв'язки країни орієнтовані на три чверті до Західної Європи. Нам вони продають переважно машини та обладнання, а купують головним чином рідке і тверде паливо, метали, хімічні продукти, верстати.
Якщо Вам треба, то можу уточнити майже всі цифрові дані на сьогоднішній день, а також дати розгортку по роках і видах продукції.
Запит про детальнішу інформацію з усіх питань можна зробити в Москві. Ми її матимемо через два дні.
З повагою
Л. Сеніна».
«Люба Людмилка, видно, старається, — подумав Волін. — Все їй здається, що зібрала матеріалів мало, а насправді, певно, довелося перегорнути гори документів. І зробила швидко, за якусь годину. А зайти посоромилася, вдається до ділових листів».
Розмова з Ландстремом непокоїла. Де і від кого він дістав інформацію? Наскільки вона перевірена? І головне — чому він вирішив переповісти її йому, Воліну?
Поки що все сходилося: в контексті майбутніх нафтових переговорів і зв'язків Ландстрема з «СААБ» для концерну сприятливою обстановка могла бути лише в умовах тісного співробітництва між Швецією та Радянським Союзом. Ну добре, застеріг сам себе Волін, а звідки про поїздку двох шведів знає «СААБ»?
Волін пройшовся по кабінету. Треба було щось негайно вирішувати: хтозна, коли ця інформація потрапила до Ландстрема і скільки він її обмірковував.
Волін набрав по внутрішньому Рудюка:
— Володимире Івановичу, зайди до мене.
Той прибув мало не тої ж миті — щось підказало Рудюку, що справа у Воліна невідкладна.
Після розповіді Воліна Рудюк стенув плечима:
— Нема нічого простішого, Павле Степановичу…
— Ну-ну, не поспішай, гаряча голово…
— А що тут думати. — Рудюк був досвідчений дипломат, але в розмовах із своїми він іноді любив погратися у відчайдушність. Як не дивно, саме це подобалося в ньому статечному Воліну — з Рудюкових «смішечків» іноді вимальовувався цікавий погляд на складні ситуації. — «Деякі речі нам незрозумілі не тому, що наші поняття слабкі; але тому, що ці речі не входять в коло наших понять», — процитував він Козьму Пруткова.
Волін скривився, як кривився тільки в дитинстві від добрячої порції риб'ячого жиру.
— Та ні, я серйозно, — змінив тон Рудюк. — Ми маємо проаналізувати ситуацію, але зробити нічого не зуміємо.
— Але наш аналіз і наші висновки можуть і повинні бути зорієнтовані. — Волін знав свою натуру, він не може здатися, аби не заперечити Рудюкові.
— Ви подумайте про Москву, Павле Степановичу. Картина — там. Ми можемо додати лише штрих.
— А якщо цей штрих перекреслить картину? — І тут Волін подумав, що Рудюк має рацію…
— Не ображайте їх, Павле Степановичу… — Рудюк сидів у шанобливій позі, але в ній були твердість і розуміння своєї правоти. — Питання виходить за рамки нашої компетенції, а, як відомо, поради навіть досвідченого астронома в танцях…