Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Чудово, — відгукнулася Анніка Джанніні.
Під час перерви Мікаель Блумквіст поцілував сестру в щоку.
— Як усе пройшло?
— Мікаелю, я дуже добре виступала проти Телебор’яна. Я його геть знищила.
— Я ж говорив, що ти будеш у цьому процесі непереможна. Якщо розібратися, то в цій історії йдеться перш за все не про шпигунів і державні секти, а про звичайний вияв насильства щодо жінок і про чоловіків, які таке допускають. Я бачив дуже маленьку частину, але ти там була прекрасна. Отже, її звільнять?
— Так. Сумніватися в цьому більше не доводиться.
Після перерви суддя Іверсен постукав по столу.
— Чи не могли б ви розповісти все від початку до кінця, щоб я зміг розібратися в тому, що насправді сталося.
— Охоче, — сказала Анніка Джанніні. — Може, слід почати з неймовірної історії про групу співробітників СЕПО, які називають себе «Секцією» і яким довелося в середині сімдесятих років займатися радянським перебіжчиком? Історія повністю опублікована в журналі «Міленіум», що вийшов сьогодні. Як видно, це стане головною новиною всіх вечірніх випусків.
Близько шостої години вечора суддя Іверсен вирішив випустити Лісбет Саландер на волю і скасувати постанову про її недієздатність.
Правда, рішення було прийняте з однією умовою. Суддя Йорген Іверсен зажадав, щоб Лісбет з’явилася на формальний допит, де б розповіла про те, що їй відомо у справі Залаченка. Спочатку Лісбет навідріз відмовилася. Її відмова спричинила невелику пересварку, поки суддя Іверсен не підвищив голос. Він нахилився вперед і пильно поглянув на Лісбет.
— Фрекен Саландер, якщо я скасовую над вами опікунство, це означає, що ви наділяєтеся точнісінько такими самими правами, як усі інші громадяни. Це, проте, означає і те, що у вас з’являються такі самі обов’язки. Тим самим, хочете ви того чи ні, розбиратися з власним економічним становищем, платити податки, бути законослухняною і сприяти поліції в розслідуванні тяжких злочинів стає вашим обов’язком. І вас, відповідно, викликають на допит як будь-якого іншого громадянина, що має цінні для слідства відомості.
Логіка аргументів, схоже, на Лісбет Саландер подіяла. Вона з невдоволеним виглядом випнула вперед нижню губу, але протестувати не стала.
— Коли поліція отримає ваші свідчення, керівник попереднього слідства — у даному разі генеральний прокурор — вирішить, чи треба вас викликати як свідка, якщо в майбутньому відбудеться судовий процес. Подібно до всіх інших шведських громадян, ви можете не підкорятися такому виклику. Як ви вчините, мене не обходить, але від відповідальності вас ніхто не звільнить. Якщо ви відмовитеся прийти, вас, як і будь-яку іншу дієздатну людину, можуть притягнути до судової відповідальності за непокору закону або приховування істини. Винятків ні для кого не робиться.
Лісбет Саландер спохмурніла ще більше.
— Як ви маєте намір вчинити? — спитав Іверсен.
Після хвилинного роздумування вона коротко кивнула.
Гаразд. Маленький компроміс.
Під час вечірнього розгляду справи Залаченка Анніка Джанніні піддала прокурора Екстрьома різкій критиці, і той змушений був визнати, що все відбувалося приблизно так, як описала Анніка Джанніні. Під час проведення попереднього слідства Екстрьом дійсно скористався допомогою комісара Георга Нюстрьома і прийняв інформацію від Петера Телебор'яна. Про участь Екстрьома в змові не йшлося: він, як керівник попереднього слідства, виконував доручення «Секції» без злого заміру. Коли до нього серйозно дійшли масштаби того, що сталося, він припинив кримінальне переслідування Лісбет Саландер. Таке рішення означало, що відпадала низка бюрократичних формальностей, від чого Іверсен відчув неабияку полегкість.
Хольгер Пальмґрен, який уперше за кілька років узяв участь у судовому процесі, був геть знесилений. Йому потрібно було повернутися назад у ліжко реабілітаційного інтернату в Ерсті, і його відвіз туди одягнений у форму охоронець з «Мілтон сек'юриті». Перш ніж покинути залу, Пальмґрен поклав руку на плече Лісбет Саландер. Вони поглянули одне на одного. За кілька секунд Лісбет кивнула і злегка усміхнулася.
О сьомій годині вечора Анніка Джанніні похапки зателефонувала Мікаелю Блумквісту і повідомила, що Лісбет Саландер виправдана за всіма пунктами обвинувачення, але що вона ще на кілька годин затримається в поліцейському управлінні для допиту.
Коли надійшла ця звістка, усі співробітники «Міленіуму» були в редакції. З тієї миті, як посильні почали посеред дня розносити перші примірники свіжого числа по інших редакціях газет і журналів Стокгольма, телефони в «Міленіумі» дзвонили безперервно. Ближче надвечір канал ТБ-4 пустив в ефір перші екстрені передачі про Залаченка і «Секцію». Загальна увага цього вечора була прикута до ЗМІ.