Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
Мікаель вийшов на середину кімнати, сунув пальці в рот і по-хлоп’ячому свиснув.
— Мені щойно повідомили, що Лісбет виправдана за всіма пунктами.
Присутні в єдиному пориві заплескали в долоні, а потім усі продовжили говорити кожен по своєму телефону, мовби нічого і не сталося.
Мікаель підвів погляд на ввімкнутий у центрі редакційної кімнати телевізор. На ТБ-4 якраз починалися «Новини». Як рекламна заставка з’явився коротенький фрагмент відеозапису, на якому Юнас Сандберґ підкладає кокаїн у квартиру на Бельмансґатан.
— Співробітник СЕПО кладе кокаїн у квартирі журналіста Мікаеля Блумквіста з журналу «Міленіум».
Потім на екрані з’явився ведучий програми.
— Близько десяти співробітників Служби державної безпеки були сьогодні заарештовані за серію тяжких злочинів, включаючи вбивства. Ми пропонуємо вашій увазі спеціальний випуск «Новин».
Побачивши, як на екрані з’являється «Та, з каналу ТБ-4» і як він сам опускається у крісло в студії, Мікаель вимкнув звук — він і так знав, що там буде сказано. Потім він перевів погляд на письмовий стіл, за яким колись працював Даґ Свенссон. Сліди його роботи над репортажем про трафік секс-рабинь уже зникли, і стіл знову почав перетворюватись на звалище для газет і нерозібраних паперів, якими нікому не хотілося займатися.
Саме за цим письмовим столом для Мікаеля починалася справа Залаченка. Йому раптом захотілося, щоб Даґ Свенссон міг бути під час її завершення. Декілька примірників книги Даґа про трафік секс-рабинь красувалися поряд з книжкою самого Мікаеля про «Секцію».
Тобі б це сподобалося.
Мікаель чув, що у нього в кабінеті дзвонить телефон, але не мав сили з кимось розмовляти. Він зачинив двері, пішов до Еріки Берґер, яка в цей час говорила по телефону, сів у зручне крісло біля маленького столика побіля вікна і роззирнувся. Еріка повернулася місяць тому, але ще не встигла захарастити кабінет особистими речами, які забрала з собою, покидаючи редакцію в квітні. На книжкових полицях усе ще було порожнє місце, а на стінах поки що не висіли картини.
— Ну, як ти? — поцікавилася вона, опускаючи слухавку.
— Гадаю, я щасливий, — відповів він.
Вона засміялася.
— «Секція» стане сенсацією. У всіх редакціях народ просто з глузду з’їхав. Не хочеш поїхати, виступити в дев’ятигодинних «Новинах» на першому каналі?
— Ні.
— Я так і гадала.
— Нам ще доведеться виступати із цього приводу не один місяць. Квапитися немає чого.
Вона кивнула.
— Що ти збираєшся робити трохи пізніше увечері?
— Не знаю.
Він прикусив нижню губу.
— Еріко… я…
— Фігуерола, — з усмішкою сказала Еріка Берґер.
Він кивнув.
— Це серйозно?
— Не знаю.
— Вона в тебе по вуха закохана.
— Гадаю, що я теж у неї закоханий.
— Я триматимуся від тебе подалі, поки ти не розберешся.
Він кивнув.
— Можливо, — додала вона.
О восьмій годині в двері редакції подзвонили Драґан Арманський і Сусанн Ліндер. Вони вирішили, що випадок вимагає шампанського, і принесли із собою пакет з пляшками. Еріка Берґер обійняла Сусанн Ліндер і повела її дивитися редакцію, а Арманський усівся в кабінеті у Мікаеля.
Вони випили і досить довго мовчали, поки нарешті Арманський вимовив:
— Знаєш що, Блумквісте? Коли ми вперше зустрілися у зв’язку з цією історією в Хедестаді, ти мені страшенно не сподобався.
— Он як.
— Ви прийшли підписувати контракт, коли ти наймав Лісбет пошуковцем.
— Я пам’ятаю.
— Думаю, я тобі позаздрив. Ти був знайомий з нею всього дві-три години, а ви вже разом сміялися. Я ж протягом кількох років намагався стати Лісбет другом, але так і не добився навіть натяку на посмішку.
— Ну… в цілому я теж великого успіху не досяг.
Вони ще трохи помовчали.
— Приємно, що все закінчилося, — сказав Арманський.
— Амінь, — відгукнувся Мікаель.
Формальний допит Лісбет Саландер як свідка проводили інспектори кримінальної поліції Ян Бубланськи і Соня Мудіґ. Щойно розійшовшись по домівках після досить тривалого робочого дня, вони обоє були змушені майже відразу повернутися назад до поліцейського управління.
Для підтримки Саландер до них долучилася Анніка Джанніні, в якої, проте, не виникло причин втручатися. Лісбет Саландер чітко відповідала на всі питання.