Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Я вас слухаю.
Повільна промова Пальмґрена давалася йому через силу, але він не затинався.
— Лісбет Саландер невинна. Її неймовірна автобіографія, яку пан Екстрьом так зневажливо відкинув, насправді правдива. Її можна підтвердити документами. Лісбет зазнала обурливих правопорушень. Як суд, ми, звичайно, маємо право дотримуватися формальностей і ще деякий час продовжувати розгляд, поки прийдемо до виправдувального вироку. Альтернатива ж очевидна. Передати все пов’язане з Лісбет Саландер абсолютно новому слідству. Таке слідство вже йде і є частиною того розгардіяшу, в якому доведеться розбиратися генеральному прокуророві.
— Я розумію вашу думку.
— Як суддя, ви зараз можете зробити вибір. Найрозумнішим буде цілком забракувати попереднє слідство прокурора і звеліти йому переробити домашнє завдання.
Суддя Іверсен задумливо поглянув на Екстрьома.
— Справедливим же буде звільнити нашу підзахисну прямо в залі суду. Перед нею повинні до того ж вибачитися, але сатисфакція забере час і буде зав’язана на продовженні розслідування.
— Я зрозумів вашу точку зору, адвокате Пальмґрен. Але перш ніж визнати вашу підзахисну невинною, я повинен повністю прояснити для себе всю ситуацію. На це знадобиться трохи часу…
Він завагався і поглянув на Анніку Джанніні.
— Якщо я оголошу перерву в слуханні справи до понеділка і піду вам назустріч, ухваливши рішення, що у нас більше немає підстав тримати вашу підзахисну в слідчому ізоляторі і ви, отже, матимете право розраховувати на те, що її, в усякому разі, не засудять до тюремного ув’язнення, чи зможете ви мені гарантувати, що вона на першу вимогу з’явиться для продовження судового розгляду?
— Звичайно, — поспішно сказав Хольгер Пальмґрен.
— Ні, — різко заперечила Лісбет Саландер.
Усі погляди звернулися до головної дійової особи драми.
— Що ви хочете цим сказати? — спитав суддя Іверсен.
— Щойно ви мене випустите, я відразу поїду. Я більше не маю наміру приділяти цьому суду ані хвилини свого життя.
Суддя Іверсен поглянув на Лісбет Саландер з подивом.
— Ви відмовитеся прийти?
— Цілком правильно. Якщо ви хочете, щоб я відповіла ще на якісь питання, вам доведеться тримати мене в ізоляторі. У ту мить, коли ви мене випустите, ця історія буде для мене закінчена. І це означає, що я вже більше не виявлюся у будь-який момент у вашому розпорядженні, у розпорядженні Екстрьома або яких-небудь інших поліцейських.
Суддя Іверсен зітхнув. У Хольгера Пальмґрена зробився збентежений вигляд.
— Я згодна зі своєю підзахисного, — мовила Анніка Джанніні. — Адже не Лісбет Саландер скоїла злочин щодо держави і влади, а навпаки. Вона заслуговує на те, щоб вийти з цих дверей вільною людиною і забути про всю цю історію.
Жодних компромісів.
Суддя Іверсен скосив очі на годинник на руці.
— Вже початок четвертої. Це означає, що ви змушуєте мене залишити вашу підзахисну в слідчому ізоляторі.
— Якщо ви так вирішите, нам залишиться лише підкоритися. Як представник Лісбет Саландер я вимагаю, щоб її визнали невинною в усіх злочинах, у яких її звинуватив прокуpop Екстрьом. Я наполягаю на тому, щоб ви звільнили мою підзахисну без будь-яких обмежень і прямо в залі суду. І вимагаю скасування постанови про її недієздатність — їй повинні негайно знову повернути всі громадянські права.
— Питання про недієздатність потребує багато часу. Я повинен отримати висновок психіатричної експертизи після проведення обстеження. Прийняти таке рішення просто зараз я не можу.
— Ні, — заперечила Анніка Джанніні. — Це для нас неприйнятно.
— Як вас розуміти?
— Лісбет Саландер повинна мати такі ж громадянські права, як усі інші шведи. Проти неї було вчинено злочин. Її визнали недієздатною обманним шляхом. Фальсифікацію можна довести. Тим самим рішення про встановлення над нею опікунства втрачає юридичну основу і повинно бути беззастережно скасоване. Немає жодних підстав піддавати мою підзахисну судово-психіатричній експертизі. Якщо проти людини було вчинено злочин, вона не зобов’язана доводити, що вона не божевільна.
Іверсен трохи поміркував над її словами.
— Фру Джанніні, — сказав Іверсен, — я вважаю, що у нас винятковий випадок. Я маю намір зараз оголосити перерву на п’ятнадцять хвилин, щоб ми могли розім’яти ноги і трохи зібратися з думками. Якщо ваша підзахисна невинна, у мене немає ані найменшого бажання відправляти її назад до ізолятора, але це означає, що суд триватиме доти, доки ми в усьому розберемося.