Грушевський, Скоропадський, Петлюра
- Автор: Яневский Даниил Борисович
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9223-6
- Жанр: История
Электронная книга - «Грушевський, Скоропадський, Петлюра». Краткое содержание книги:
Підкреслюю: перед нами — вся біографія одного з лідерів «національно-визвольних змагань українського народу», члена УЦР та Малої ради, міністра УНР, фундатора Директорії та міністра в її уряді, співавтора документа, який проголосив незалежність УНР, та автора законів, що перевернули її догори дригом — раз і до сьогодні.
Шаповал про скликання Українських Установчих Зборів
Опинившись на еміграції, Шаповал пригадував: «Ми заініціювали нараду членів Установчих Зборів, щоб на ній прийти до певних рішень. Ця нарада відбулась на Пушкінській вулиці в помешканні комітету по справах палива, в якому якусь ролю грав професор Ф. Швець і він же технічно влаштував помешкання для наради»[290].
«Злагодивши дома проєкт “П’ятого Універсалу”», прийшли на нараду.
Засадничі тези такі:
— «українська влада повалена, але вона має бути»,
— утворення нелегального органу влади, який би і репрезентував «революційну народну Україну»,
— оповіщення влади Установчих Зборів,
— «вибори Виконного (так у тексті. — Д. Я.) Комітету Установчих Зборів, який єдино може репрезентувати народню волю, а головним завданням має сформувати уряд, і йому доручити ведення боротьби проти гетьманщини»,
— «ми з демократичних загальних виборів, а тому ми законна влада»,
— «європейська психіка вже звикла рахувати лише те, що виходить з виборів»,
— «це створило б нову ситуацію в Україні і навколо неї».
«Організацією уряду, — стверджував Шаповал, — універсалом, одним фактом, що другий уряд є законний, ми помішали б всі карти гетьманщини і німецької реакції»[291].
«Зійшлося членів Установчих Зборів менше, — писав автор цитованих мемуарів, — ніж ми сподівалися — всього 50—60[292]. Я пригадую: Швеця, Шрага, Пшеничного, Ксендзюка (с-ра), Янка, Щадилова. Майже всі були с-ри, з с-д. — Б. Мартос. Здається, дехто був з комітетів і не членів Установчих Зборів». На зборах Шаповал, якщо вірити його споминам, виклав такий план:
«<...> Нарада членів Установчих Зборів обирає Уряд УНР і доручає йому організацію боротьби за відновлення Республіки. Зрозуміло, що діяльність цього Уряду була б нелегальною, а члени його законспіровані, хоч акти, які він видаватиме, мусіли б бути підписувані дійсними прізвищами, щоб населення знало, хто і куди кличе. Инші члени Установчих Зборів мусіли б також перейти на нелегальне становище: бути фактичними керівниками акції на місцях. На цій боротьбі розвинеться і скріпиться свідомість і в нашому народі, скріпиться національна ідея, похитнута останніми часами, а головне, підірвана буде шкідлива думка, ніби німців привела Україна».
Шаповал стверджував: цей його план захищало 12—15 людей, головним чином депутати-селяни, а також персонально Швець і Янко (1879—1938 рр., за доби УНР — член УЦР та Малої ради). Більшість присутніх, у тому числі Борис Мартос, який виступив від імені УСДРП, а особливо — київські есери та помірковані діячі УЦР, речником яких був Ілля Шраг, була категорично проти. «Вислухавши його аргументи, — зауважив Микита Юхимович, — я в нестямі обурення укинув Шрагові: “Вся Ваша аргументація є аргументацією політичної трусости!” Збори було зірвано: члени У[становчих] З[борів] роз’їхалися по домівках, бо ними ніхто не цікавився»[293].
Вихватка Шаповала, за його власним визнанням, зруйнувала нараду і «покінчено було на тім, що треба скликати другу таку нараду»[294]. На евентуальній можливості скликання навіть квазілегітимних, навіть в урізаному складі, Установчих Зборів було поставлено хрест.
«Революційний комітет повстання». Версія Шаповала 1