Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Вони займалися нетрадиційним сексом і…
— Мені здається, що ви просто начиталися вечірніх газет. Лісбет Саландер з подругою Міріам By кілька разів удавалися до сексуальних ігор, у процесі яких Міріам By зв’язувала мою підзахисну і давала їй сексуальне задоволення. У цьому немає нічого незвичайного чи забороненого. Ви хочете ізолювати мою підзахисну від суспільства саме тому?
Петер Телебор’ян заперечливо замахав рукою.
— Якщо дозволите, я наведу деякі особисті факти. Коли мені було шістнадцять років, я напилася до безпам’яті. За роки навчання в гімназії я ще кілька разів напивалася. Я пробувала наркотики. Курила марихуану і років двадцять тому якось навіть спробувала кокаїн. У сексуальному відношенні я разом з одним однокласником дебютувала в п’ятнадцять років, а в двадцятилітньому віці я мала стосунки з хлопцем, який прив’язував мені руки до спинки ліжка. Коли мені було двадцять два, я протягом трьох місяців мала зв’язок з чоловіком, якому було сорок сім років. Інакше кажучи, я божевільна?
— Фру Джанніні… ви іронізуєте із цього приводу, але ваш сексуальний досвід не має стосунку до цього процесу.
— Чому ж? Коли я читаю вашу так звану психіатричну експертизу Лісбет Саландер, я раз по раз знаходжу факти, які, будучи вирваними з контексту, цілком збігаються з фактами моєї біографії. Чому ж я нормальна і здорова людина, а Лісбет Саландер — небезпечна для суспільства садистка?
— Вирішальне значення мають зовсім не ці деталі. Ви не намагалися двічі вбити свого батька…
— Докторе Телебор’ян, реальність така, що вас абсолютно не стосується, з ким Лісбет Саландер займається сексом. Вас не стосується, якої статі партнерів вона собі вибирає і в яких формах вони здійснюють сексуальне спілкування. А проте ви видираєте деталі з її життя і використовуєте їх як доказ того, що вона хвора.
— Все життя Лісбет Саландер, починаючи з навчання в початковій школі, давало підстави для численних записів у журналах про її невмотивовані спалахи дикої люті щодо вчителів та однокласників.
— Хвилиночку…
Голос Анніки Джанніні раптом зазвучав, як скребок для зняття намерзлої криги з автомобільного скла.
— Погляньте на мою підзахисну.
Всі подивилися на Лісбет Саландер.
— Моя підзахисна виросла в дуже неблагополучній родині, з батьком, який протягом кількох років послідовно жорстоко бив її матір.
— Це…
— Дайте мені договорити. Мати Лісбет Саландер до смерті боялася Олександра Залаченка. Вона не насмілювалася протестувати, не насмілювалася звертатися до лікаря або в жіночий кризовий центр. Під кінець її так жорстоко побили, що в неї утворилися невиліковні ушкодження головного мозку. Людиною, якій довелося взяти на себе відповідальність, єдиною людиною, яка намагалася взяти на себе відповідальність за сім’ю, ще задовго до досягнення підліткового віку, виявилася Лісбет Саландер. Цю відповідальність їй довелося брати одноособово, позаяк шпигун Залаченко був важливіший за матір Лісбет.
— Я не можу…
— Перед нами ситуація, коли суспільство кинуло матір Лісбет і дітей напризволяще. Вас дивує, що у Лісбет були проблеми в школі? Погляньте на неї. Вона маленька і тендітна й завжди виявлялася найменшою дівчинкою в класі. Вона була замкнутою, не такою, як усі, і не мала друзів. Вам відомо, як діти зазвичай ставляться до однокласників, які відрізняються від решти?
Петер Телебор’ян зітхнув.
— Я можу повернутися до її шкільних журналів і пройтися по випадку за випадком, коли Лісбет виявляла агресію, — сказала Анніка Джанніні. — Їм передували провокації. Я без великих зусиль пізнаю всі ознаки цькування. І знаєте, що я вам скажу?
— Що?
— Я захоплююся Лісбет Саландер. Вона сильніша за мене. Якби я у тринадцятилітньому віці рік пролежала зв’язаною ременями, я б напевно зовсім зламалася. А вона давала здачі єдиною зброєю, що була в її розпорядженні, — ненавистю. Вона відмовляється з вами розмовляти.
Несподівано Анніка Джанніні підвищила голос. Нервозність давно відступила, й Анніка відчувала, що контролює ситуацію.
— Свідчачи сьогодні вранці, ви дещо говорили про її фантазії, стверджували, наприклад, що таким є опис насильства, вчиненого над нею адвокатом Б’юрманом.
— Цілком правильно.
— На чому ґрунтується зроблений вами висновок?
— На досвіді знайомства з її звичайними фантазіями.
— На досвіді знайомства з її фантазіями… Як ви визначаєте, коли вона фантазує? Коли вона говорить, що пролежала зв’язаною триста вісімдесят діб, це, на вашу думку, є фантазією, хоча ваш власний журнал цілком підтверджує її слова.