Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Це означає, що, як ви тут пишете, ваші висновки базуються на досвіді і спостереженнях над моєю підзахисною.
— Цілком правильно.
— Що можна довідатися, вивчаючи дівчину, яка сидить на стільці, схрестивши руки, і відмовляється говорити?
Петер Телебор'ян зітхнув, і з його вигляду стало зрозуміло, що йому набридло пояснювати очевидні речі. Він посміхнувся.
— Про пацієнтку, яка сидить і мовчить як риба, можна довідатися лише те, що вона добре вміє зберігати мовчання. Це вже само по собі є відхиленням, але у своїх висновках я ґрунтуюся не на цьому.
— Я запросила на вечірнє засідання іншого психіатра. Його звуть Сванте Бранден, і він є головлікарем Державного управління судової медицини і фахівцем із судової психіатрії. Ви його знаєте?
Петер Телебор'ян знову відчув невпевненість, але посміхнувся. Він передбачав, що Джанніні приведе іншого психіатра, щоб спробувати поставити під сумнів його висновки. До такої ситуації він був готовий і міг без проблем відповісти на будь-яке заперечення. Йому буде значно легше впоратися з ученим колегою в дружньому взаємному шпиганні, аніж з такою людиною, як адвокат Джанніні, готовою іронізувати з його слів.
— Так. Він визнаний фахівець у галузі судової психіатрії. Але зрозумійте, фру Джанніні, складання експертизи такого роду — це абстрактний науковий процес. Ви можете не погоджуватися з моїми висновками, та й інший психіатр може тлумачити якусь дію чи випадок не так, як я. Тут уся справа в різних точках зору або, можливо, просто в тому, як добре лікар знає пацієнта. Не виключено, що він прийде до абсолютно іншого висновку відносно Лісбет Саландер. У психіатрії таке трапляється часто.
— Я запросила його не тому. Він не зустрічався з Лісбет Саландер, не обстежував її і не робитиме жодних висновків про її психічний стан.
— Он як…
— Я попросила його прочитати вашу експертизу і всю зібрану вами документацію про Лісбет Саландер, а також ознайомитися з її журналом періоду перебування в клініці Святого Стефана. Я попросила його оцінити не стан здоров’я моєї підзахисної, а те, чи є, із суто наукової точки зору, в поданому вами матеріалі достатні підстави для зроблених вами висновків.
Телебор’ян знизав плечима.
— При всій повазі… я вважаю, що знаю Лісбет Саландер краще, ніж будь-який інший психіатр нашої країни. Я стежив за її розвитком з того часу, як їй було дванадцять років, і мої висновки, на жаль, весь час підтверджуються її діями.
— Дуже добре, — сказала Анніка Джанніні. — Тоді звернімося до ваших висновків. У своєму висновку ви пишете, що лікування перервалося, коли їй було п’ятнадцять років, і її помістили в прийомну сім’ю.
— Цілком правильно. Це було серйозною помилкою. Якби нам дали завершити курс лікування, можливо, сьогодні б ми тут не сиділи.
— Ви вважаєте, що, якби вам дозволили тримати її зв’язаною ще рік, вона стала б згідливішою?
— Це досить дешевий коментар.
— Перепрошую. Ви раз у раз цитуєте експертизу, зроблену вашим аспірантом Єспером X. Льодерманом, коли Лісбет Саландер сповнилося вісімнадцять років. Ви пишете, що «її самодеструктивна та асоціальна поведінка підтверджується зловживаннями і проміскуїтетом, які вона демонструвала, вийшовши з лікарні Святого Стефана». Що ви під цим розумієте?
Петер Телебор’ян кілька секунд сидів мовчки.
— Ну… треба повернутися трохи назад. Після того як Лісбет Саландер випустили з лікарні, у неї, як я і передбачав, виникли проблеми з алкоголем і наркотиками. Її неодноразово забирала поліція. Соціальна комісія встановила також, що вона віддавалася безконтрольному сексуальному спілкуванню з літніми людьми й, очевидно, займалася проституцією.
— Спинімося на цьому детальніше. Ви говорите, що вона зловживала алкоголем. Як часто вона бувала п’яною?
— Пробачте?
— У період між тим, як її випустили з лікарні, і до вісімнадцяти років вона бувала п’яною щодня? Чи раз на тиждень?
— На це я, природно, відповісти не можу.
— Але ж ви стверджуєте, що вона зловживала алкоголем?
— Будучи неповнолітньою, вона неодноразово потрапляла за пияцтво до поліції.
— Ви вже вдруге говорите, що її неодноразово забирали. Як часто це траплялося? Раз на тиждень чи раз на два тижні?..
— Ні, йдеться не про таку велику кількість випадків…
— Лісбет Саландер забирали до поліції за пияцтво двічі — у шістнадцять і, відповідно, в сімнадцять років. В одному з цих випадків вона була такою некерованою, що її відправили до лікарні. Це і є ті неодноразові випадки, на які ви посилаєтеся? Чи бувала вона п’яною ще коли-небудь?