Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Тобто він чітко пише, що це було його рішення.
— Цілком правильно. Доктор Кальдін, знову-таки особисто, прийняв рішення про те, що Лісбет можна повернути в суспільство через прийомну сім’ю.
Лісбет кивнула. Вона пам’ятала доктора Кальдіна так само виразно, як і кожну деталь свого перебування в клініці Святого Стефана. Вона відмовлялася розмовляти з доктором Кальдіном — він був психіатром, ще одним у вервечці білих халатів, які намагалися копирсатися в її почуттях. Але він був привітним і добродушним. Вона сиділа у нього в кабінеті і слухала його, коли він пояснював їй своє бачення її проблем.
Він, здавалося, ображався на те, що вона не хотіла з ним розмовляти. Врешті-решт вона подивилась йому в очі і пояснила своє рішення: «Я ніколи не розмовлятиму з вами чи будь-яким іншим психіатром. Ви не слухаєте те, що я кажу. Ви можете тримати мене тут під замком аж до смерті. Це нічого не змінить. Розмовляти з вами я не буду». Він поглянув на неї із здивуванням, потім кивнув, немов щось зрозумівши.
— Докторе Телебор’ян… Я констатувала, що ви запроторили Лісбет Саландер до дитячої психіатричної клініки. Ви забезпечили суд експертизою, що лягла в єдину основу рішення. Це правильно?
— Це правильно по суті. Але я вважаю…
— У вас буде досить часу пояснити, що ви вважаєте. Коли Лісбет Саландер сповнилося вісімнадцять років, ви знову вторглися в її життя і спробували знову запроторити її до лікарні.
— Того разу судово-медичну експертизу проводив не я…
— Так, її писав доктор Єспер X. Льодерман, який, за випадковим збігом обставин, був у той час вашим аспірантом. Ви були його науковим керівником. Отже, експертиза дістала ваше схвалення.
— У цих експертизах немає нічого неетичного або несправедливого. Вони робилися за всіма правилами.
— Тепер Лісбет Саландер двадцять сім років, і ми втретє опиняємося в ситуації, коли ви намагаєтеся переконати суд у тому, що вона психічнохвора і потребує поміщення до закритої психіатричної установи.
Доктор Петер Телебор’ян зробив глибокий вдих. Анніка Джанніні виявилася добре підготовленою. Їй вдалося поставити йому кілька несподіваних підступних питань і перекрутити його відповіді. Вона не піддавалася його чарівливості й ігнорувала його авторитет. Він уже звик до того, що, коли він говорить, люди згідливо кивають.
Наскільки ж багато їй відомо?
Він кинув погляд на прокурора Екстрьома, але зрозумів, що з боку того допомоги чекати не доводиться. Треба виплутуватися самому.
Він пригадав, що все ж таки є авторитетним фахівцем.
Хай говорить, що хоче. Головною все одно залишиться моя думка.
Анніка Джанніні підняла зі столу висновок судово-психіатричної експертизи.
— Ну ж бо познайомимося ближче з вашою останньою експертизою. Ви приділяєте багато уваги аналізу внутрішнього світу Лісбет Саландер. Тут чимало ваших думок про її особистість, поведінку та сексуальні звички.
— Я намагався зобразити в експертизі всебічну картину.
— Чудово. І, виходячи з цієї всебічної картини, ви приходите до висновку, що Лісбет Саландер страждає на параноїдальну шизофренію.
— Я не хочу зв’язувати себе точним діагнозом.
— Але до цього висновку ви прийшли не на підставі розмов з Лісбет Саландер, чи не так?
— Вам добре відомо, що ваша підзахисна послідовно відмовляється відповідати на питання, якщо їх ставлю я або який-небудь представник влади. Вже сама така поведінка говорить за себе. Її можна тлумачити таким чином: параноїдальні риси пацієнтки виявляються так потужно, що вона буквально не має сил вести звичайну розмову з наділеною владою людиною. Вона думає, що всі тільки й прагнуть заподіяти їй шкоду, і відчуває таку велику загрозу, що замикається в непробивній шкаралупі і буквально німіє.
— Хотілося б відзначити, що ви висловлюєтеся вкрай обережно. Ви говорите, що це можна тлумачити як…
— Так, правильно. Я висловлююся обережно. Психіатрія не належить до точних наук, і я маю бути обережний у своїх висновках. Разом з тим психіатри не роблять безпідставних припущень.
— Ви дуже ретельно підстраховуєтеся. Насправді ж ви не перекинулися з моєю підзахисного жодним словом з тієї ночі, коли їй сповнилося тринадцять років, бо вона послідовно відмовляється з вами розмовляти.
— Не лише зі мною. Вона не має сил розмовляти із жодним психіатром.