ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

Аль-Джамаді був так званим «особливим затриманим». Вважалося, що він володіє цінною інформацією, тому що нібито постачав повстанцям вибухівку. Команда «морських котиків» захопила його вдома, недалеко від Багдада, о другій годині ночі 4 листопада 2003 року. Ця операція закінчилася синцем у нього під оком, подряпинами на обличчі, а можливо, і кількома зламаними ребрами. «Морські котики» привезли аль-Джамаді до в’язниці ЦРУ в Абу-Ґрейб для допиту, який проводив агент Марк Суоннер. Цей працівник ЦРУ в супроводі перекладача відвів аль-Джамаді в окрему камеру, роздягнув його догола і почав кричати, щоб той сказав йому, де вибухівка.

У статті Дж. Майєр в журналі New Yorker йдеться про те, що Суоннер наказав військовим поліцейським відвести затриманого в блок 1А, в душову. Двом військовим поліцейським було наказано (по суті, невідомою їм цивільною особою) прикувати в’язня до стіни, попри те, що він до того часу не чинив ніякого опору. Їм наказали підвісити його за руки в позі для тортур, відомій як «палестинське підвішування» (її винайшла ще іспанська інквізиція, тоді вона називалася strappado). Вийшовши з душової, згадує один з охоронців, «ми почули гучний крик». Менш ніж за годину Манадель аль-Джамаді був мертвий.

Військовий поліцейський Уолтер Діаз, який служив охоронцем, сказав, що в цих тортурах не було жодної потреби, тому що аль-Джамаді був у наручниках і не чинив опору. Коли Суоннер наказав охоронцям зняти мерця зі стіни, «у нього з носа і з рота ринула кров, ніби кран відкрили», — згадує Діаз.

У ЦРУ з’явилася нова проблема: що робити з трупом? Капітан Доналд Різ, офіцер підрозділу військової поліції, і полковник Томас Паппас, командувач військової розвідки, були поінформовані про цей «сумний інцидент». Але цим офіцерам не довелося хвилюватися, тому що ЦРУ взяла справу в свої руки. Труп аль-Джамаді залишався в душовій до ранку, потім його поклали в лід і загорнули в чистий поліетилен, аби затримати процес розкладання. Наступного дня санітар увіткнув в руку «крижаної людини» крапельницю і виніс його із в’язниці на ношах, зробивши вигляд, що це хворий арештант, щоб не лякати інших затриманих, яким сказали, що у нього стався серцевий напад. Місцевий таксист відвіз труп в невідомому напрямку. Всі докази було знищено. Не залишилося жодних документів, тому що затримання аль-Джамаді не було офіційно зареєстроване. Дії «морських котиків» були визнані правомірними, особистість санітара залишилася невідомою. І зараз, кілька років потому, Марк Суоннер продовжує працювати в ЦРУ — проти нього не було висунуто жодних звинувачень! Цей випадок майже забутий.