ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
Ми вважаємо, що камери тортур в Абу-Ґрейб, Ґітмо й інших військових в’язницях в Афганістані й Іраку були справою рук головних «архітекторів» — Буша, Чейні, Рамсфелда і Тенета. Потім за справу взялися «інженери» — юристи, які вигадали нову мову і нові теорії, які новими способами і засобами узаконювали «тортури», — радники президента Альберто Гонсалес, Джон Ю, Джей Байбі, Уїльям Тафт і Джон Ешкрофт. «Виконробами» на будівельному майданчику тортур стали воєначальники — генерали Міллер, Санчес, Карпінскі й їхні підлеглі. Нарешті, були прості «робітники», які особисто проводили допити із застосуванням примусових методів, вдавалися до зловживань і тортур — солдати військової розвідки, агенти ЦРУ, цивільні і військові слідчі, перекладачі, санітари і військові поліцейські, включно з Чіпом Фредеріком і його колегами по нічній зміні.
Невдовзі після появи фотографічних свідчень зловживань в Абу-Ґрейб президент Буш заприсягнувся, що «правопорушників віддадуть під суд»[444]. Однак звіт Human Rights Watch вказує, що були віддані під суд тільки військові поліцейські найнижчого рангу. Ніхто з тих, хто створював принципи, забезпечував ідеологію і давав дозвіл на всі ці зловживання, не зазнав ніякого покарання. У звіті Human Rights Watch сказано:
У ті місяці, коли велося слідство, з’ясувалося, що тортури і зловживання відбувалися не лише в Абу-Ґрейб, але і в десятках місць ув’язнення у всьому світі, і в багатьох випадках зловживання призводили до смерті або тяжких травм. Їхні жертви найчастіше були мирними жителями і не мали ніякого відношення до Аль-Каїди або тероризму.
Є докази зловживань на «секретних об’єктах» за кордоном, а також свідчення того, що влада відправляла підозрюваних у в’язниці в країни третього світу, де, найімовірніше, відбувалися катування. Проте наразі покарання понесли тільки військовослужбовці найнижчого рангу. Але ситуація вимагає більшого. Архітекторів принципів, які створили модель і можливість зловживань, досі оточує стіна безкарності.
Як показує цей звіт, існує безліч свідчень того, що високопоставлені цивільні і військові лідери, зокрема Міністр оборони Доналд Рамсфелд, колишній директор ЦРУ Джордж Тенет, колишній командувач коаліційними силами в Іраку генерал-лейтенант Рікардо Санчес і колишній командувач таборами для військовополонених у затоці Ґуантанамо генерал-майор Джеффрі Міллер ухвалювали рішення і створювали умови, що сприяли серйозним і широко поширеним порушенням закону. Обставини свідчать про те, що вони знали або мали знати, що внаслідок їхніх дій відбувалися такі порушення. Крім того, існує достатньо даних про те, що коли їм представили переконливі докази зловживань, вони не вжили ніяких заходів, щоб їх припинити.
Примусові методи, схвалені вищим керівництвом і широко використовувані в останні три роки, включають методи, які Сполучені Штати неодноразово засуджували, називаючи варварством і тортурами, коли до них вдавалися інші країни.
Навіть Військовий статут Збройних сил засуджує деякі з цих методів і визнає їхні тортурами.
Хоча багато відповідних доказів досі засекречені, ряд викривальних матеріалів за останні 12 місяців, наведених тут, вже провокує справді незалежне розслідування заяв вищого керівництва, їхніх дій, поінформованості й реакції на розповсюдження зловживань.
Якими б обурливими не були фотографії зловживань і тортур в блоці 1А за участі охоронців нічної зміни, вони поступаються фактам безлічі вбивств затриманих солдатами, агентами ЦРУ і працівниками цивільних служб. «Якщо Сполучені Штати хочуть стерти зі своєї репутації абу-ґрейбську пляму, вони мають провести повне і незалежне розслідування дій керівників вищої ланки, які віддавали накази або потурали зловживанням, і визнати, що все це відбувалося з відома президента, — говорить Рід Броуді, спеціальний консультант Human Rights Watch. — Вашингтон має раз і назавжди припинити жорстоке поводження із затриманими в ім’я війни з тероризмом»[445].
БАГАТО ЗЛОЧИНЦІВ, ПОКАРАНІ ОДИНИЦІ, ОФІЦЕРИ ВІДБУЛИСЯ ЛЕГКИМ ПЕРЕЛЯКОМ
Давайте спробуємо оцінити масштаби зловживань в Іраку, Афганістані і затоці Ґуантанамо. У нещодавній заяві, поширеній від імені Збройних сил США, зазначено, що з жовтня 2001 року було висунуто понад 600 звинувачень у зловживаннях стосовно затриманих. З них 190 випадків так і не були розслідувані або про їх розслідування нічого не відомо — це, так би мовити, «злочини-примари». Проведені розслідування як мінімум 410 інших випадків, з подальшими наслідками: 150 людей отримали дисциплінарні стягнення, 79 потрапили під трибунал, 54 було визнано винними, 10 було засуджено до понад одного року позбавлення волі, 30 було засуджено до менше ніж одного року позбавлення волі, 14 не отримали тюремного терміну, 10 було виправдано, 15 випадків все ще розслідуються або звинувачення відхилено, 71 людина отримала адміністративне чи інше стягнення. Тут потрібно зробити застереження, що до квітня 2006 року, коли опублікували звіт, приблизно 260 справ було закрито або їхній статус невідомий[446]. Кінолога, сержанта Майкла Сміта, було засуджено до шести місяців позбавлення волі за залякування в’язнів собакою без намордника. Він стверджував, що «виконував наказ підготувати в’язнів до допиту». Кажуть, що він заявив: «Солдати не повинні бути м’якими і ввічливими», — і він вже точно таким не був[447].
444
Див: http://web.archive.org/web/20090118002956/http://www.whitehouse.gov/news/releases/2004/05/20040506-9.html
445
«Abu Ghraib Only the ‘Tip of the Iceberg’», Human Rights Watch Report, April 27, 2005.
446
E. Schmitt, «Few Punished in Abuse Cases», The New York Times, 27 квітня 2006, p. A24. Це резюме базується на повному звіті, приготовленому центру прав людини і глобального правосуддя Нью-Йоркого університету разом з Human Rights Watch та Human Rights First. Це розслідування зібрало статистичні дані з біля 100,000 документів, отриманих завдяки праві на публічний доступ до інформації. Вони зазначають що 2/3 надуживань відбулись в Іраці.
447
«Abu Ghraib Dog Handler Gets 6 Months,» CBS News Video Report, 22 травня 2006. Доступне: http://www.cbsnews.com/news/abu-ghraib-dog-handler-gets-6-months.