ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
Міжнародний комітет Червоного Хреста повідомляв про сотні випадків зловживань стосовно ув’язнених у багатьох військових в’язницях і закладах, неодноразово просив вжити негайних заходів для їхнього припинення. Ці прохання було проігноровано, зловживання збільшувалися, а інспекції Міжнародного комітету Червоного Хреста було припинено. У звіті, складеному в лютому 2004 року і конфіденційно наданому посадовим особам коаліційних сил, Міжнародний комітет Червоного Хреста перелічує такі порушення прав «затриманих, позбавлених волі» під час інтернування їх силами коаліції:
• жорстоке поводження під час захоплення і попереднього ув’язнення, яке іноді призводило до смерті або серйозних тілесних ушкоджень;
• фізичний або психологічний примус під час допитів з метою отримання потрібної інформації;
• тривале одиночне ув’язнення в камерах, позбавлених світла;
• надмірне і невідповідне використання сили, що призводило до смерті або тілесних пошкоджень під час інтернування.
Марк Деннер, професор журналістики Каліфорнійського університету в Берклі, вивчив усі відповідні документи і проаналізував їх у книжці «Тортури і правда: Америка, Абу-Ґрейб і війна з тероризмом». На підставі свого ретельного розслідування Деннер доходить такого висновку: «з цих документів випливає, що міністр оборони Доналд Рамсфелд брав безпосередню особисту участь у схваленні методів, що виходять за межі процедур, допустимих з погляду військового права, і, відповідно, цивільного права, у поводженні з ув’язненими»[453].
ОБВИНУВАЧЕНИЙ: КОЛИШНІЙ ДИРЕКТОР ЦРУ ДЖОРДЖ ТЕНЕТ
Human Rights Watch звинувачує колишнього директора ЦРУ Джорджа Тенета у безлічі порушень. Під його керівництвом і, за деякими даними, з його відома і дозволу агенти ЦРУ «катували водою» затриманих (занурювали у воду, доки людина не починала захлинатися) і позбавляли їх ліків. За деякими даними, ЦРУ використовувало й інші методи: удушення, примус в’язнів перебувати в «стресових позиціях», вплив сильним світлом і шумом, позбавлення сну, обман затриманих, ніби вони перебувають в руках уряду, що допускає тортури. Під керівництвом директора Тенета ЦРУ «позичало» затриманих представників іншим державам, які піддавали їх тортурам. Під керівництвом директора Тенета ЦРУ позбавляло затриманих законного захисту, тримало їх у секретних в’язницях, де вони були позбавлені захисту, матеріальних засобів або ліків, без контакту з зовнішнім світом, у повній владі загарбників. Ці в’язні, які перебували на довгостроковому утриманні, були відрізані від зовнішнього світу і просто «зникали».
Згадайте висновок звіту Фея-Джонса про те, що «методи, які застосовувало ЦРУ під час затримання і на допитах, призводили до безвідповідальності, зловживань, перешкоджали співпраці між відомствами, створювали умови нездорової секретності, що ще більше отруювало атмосферу в Абу-Ґрейб». Тож ЦРУ діяло згідно з власними правилами і часто поза законом.
При директорові Тенеті ЦРУ також стало широко практикувати появу затриманих-«примар». Скільки їх було? Ми ніколи не дізнаємося цього напевно, але генерал Пол Керн, високопоставлений офіцер, який курував розслідування Фея-Джонса, повідомив сенатському комітету зі Збройних сил: «Кількість [затриманих-примар] обчислюється десятками, можливо, їх приблизно сотня». ЦРУ тримало багатьох затриманих в Абу-Ґрейб без документів, приховуючи їх від Міжнародного комітету Червоного Хреста.
«Крижана людина»-убитий і викинутий
У звіті Фея-Джонса згадується один випадок з таким в’язнем-примарою. У листопаді 2003 року іракського затриманого на ім’я Манадель аль-Джамаді привів у в’язницю загін «морських котиків». Його допитав агент ЦРУ, але офіційно цей ув’язнений ніколи не був зареєстрований. Аль-Джамаді «закатували до смерті», але причина його смерті була прихована у дуже винахідливий спосіб.
Журналістка Джейн Майєр, яка проводила журналістське розслідування цього випадку, прояснює зловісну роль ЦРУ в цьому вбивстві і його жахливому прикритті. Її ніщівна стаття «Смертельний допит» у журналі New Yorker (14 листопада 2005 року) порушує питання: «Чи може ЦРУ на законних підставах убити затриманого?»
Випадок аль-Джамаді особливо показовий: він допомагає зрозуміти, яким був поведінковий контекст в Абу-Ґрейб, в якому опинилися Чіп Фредерік та інші «негідні військові». Вони виявилися замішані в ситуації, де затриманих-«примар» постійно катували, принижували, а деяких навіть убивали. Вони були свідками того, як мучителям буквально все сходило з рук. Порівняно з тим, що сталося з затриманим-«примарою» Манаделем аль-Джамаді на прізвисько «Крижана людина», поводження агентів із пересічними затриманими, напевно, справді було схоже на «забави». Охоронці знали, що аль-Джамаді побили, задушили, а його труп потім заморозили.
453
Цитата з «А Question of Torture,» PBS Frontline, 18 жовтня 2005.