ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

З перших днів війни в Афганістані міністр оборони Рамсфелд завдяки брифінгам, звітам Міжнародного комітету Червоного Хреста, звітам організацій із захисту прав людини і повідомленням преси був поінформований про те, що американські військовослужбовці чинять військові злочини, зокрема тортури. Однак немає жодних доказів того, що він скористався своїми повноваженнями і наполягав на тому, щоб таке поводження з ув’язненими було припинено. Якби він це зробив, багатьох злочинів, здійснених американськими військовими, можна було б уникнути.

Розслідування також має визначити, чи використовувалися незаконні методи допитів, які Міністр оборони Рамсфелд схвалив для Ґуантанамо, для жорстокого поводження із затриманими до того, як він скасував своє рішення застосовувати їх без особливого дозволу. Воно також має визначити, чи схвалив міністр оборони Рамсфелд секретну програму, яка заохочувала фізичну жорстокість і сексуальні приниження стосовно іракських в’язнів, як припускає журналіст Сеймур Герш. Якщо якесь із цих звинувачень виявиться обґрунтованим, то міністр оборони Рамсфелд, крім командної відповідальності, має взяти на себе відповідальність за підбурювання до злочинів проти затриманих.

Рамсфелд схвалив список методів допитів, які порушують Женевські конвенції і Конвенцію проти тортур стосовно затриманих в Ґуантанамо. Ці методи потім було перенесено в інші військові в’язниці в Афганістані й Іраку. Серед директив Рамсфелда щодо підготовки до допитів затриманих вказано такі методи:

• використання позицій, що викликають стрес (наприклад, змушування стояти) до чотирьох годин, з ізоляцією тривалістю до 30 днів);

• під час транспортування і допиту на голову затриманого може бути одягнуто мішок;

• позбавлення світлових і звукових стимулів;

• вилучення всіх елементів комфорту (зокрема релігійного призначення);

• примусове гоління (гоління волосся на обличчі і т. д.);

• позбавлення одягу;

• використання фобій затриманих (наприклад, страх перед собаками), що викликають стрес.

Крім того, стандартні методи давали змогу впливати на затриманих за допомогою надмірного тепла, холоду, світла і шуму.

Міністерство оборони отримувало неодноразові попередження про тортури і зловживання стосовно затриманих від Міжнародного комітету Червоного Хреста — в травні і липні 2003 року (до початку скандалу, пов’язаного з в’язницею Абу-Ґрейб), а потім у лютому 2004 року[452].