ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
Тепер ми звернемося до спеціального розслідування, проведеного за наказом Рамсфелда, під керівництвом не просто чергового генерала, а самого Джеймса Шлезінґера, колишнього міністра оборони. Комісія, яку він очолив, не проводила нових, незалежних розслідувань, а поспілкувалася з вищим командуванням Збройних сил і Пентагону. Звіт комісії містить багато важливих даних на підтримку наших міркувань.
ВИННІ ЗА ЗВІТОМ ШЛЕЗІНҐЕРА[442]
Це останній звіт, який ми розглянемо. Він надає серйозні аргументи на користь нашого кута зору, згідно з яким зловживанням в Абу-Ґрейб сприяли ситуативні та системні фактори. Особливо цікаві у зв’язку з цим вказівки на проблеми управління військовими в’язницями, недоліки командування і спроби приховати фотографії, на яких було зафіксовано зловживання, після того як Джо Дарбі передав компакт-диск з ними військовому слідчому.
Найціннішим і несподіваним здався мені розділ звіту, де детально описано результати соціально-психологічних досліджень, що пояснюють причини зловживань у в’язниці Абу-Ґрейб. На жаль, цей розділ заховано у Додатку G, і тому навряд чи на нього звернуть увагу. У цьому додатку до звіту Шлезінґера також проведено очевидні паралелі між ситуацією у в’язниці Абу-Ґрейб і зловживаннями, що відбувалися під час Стенфордського в’язничного експерименту.
Поширеність зловживань серед військових
По-перше, у звіті зазначено, що «зловживання» відбувалися у всіх військо вих підрозділах США. (Термін «катування» у звіті не використано жодного разу.) До листопада 2004 року було зафіксовано загалом 300 випадків зло вживань стосовно затриманих в зоні операцій коаліційних сил, 66 під тверджених випадків «зловживань» у Ґуантанамо і в Афганістані і ще 55 — в Іраку. Третина цих зловживань була пов’язана з допитами. Відомо принаймні про п’ять смертельних випадків серед затриманих під час до питів. З приводу ще двох десятків смертельних випадків на той момент велося слідство. Здається, ці похмурі цифри заповнюють «вакуум», що згадується в звіті Фея-Джонса у зв’язку зі зловживаннями в блоці 1А: ці випадки виявилися найвідомішими, але складається враження, що вони виявилися не такими жахливими, як вбивства і тортури в інших військо вих в’язницях, про які ми поговоримо пізніше.
Основні проблеми й умови, що сприяли зловживанням
У звіті Шлезінґера зазначено п’ять основних проблем, що стали сприят ливим середовищем для ситуації, в якій виникли зловживання:
• відсутність у військових поліцейських і службовців військової розвідки знань, необхідних для виконання дорученої їм місії.
• нестача обладнання і ресурсів.
• тиск на слідчих з метою отримання «цінних розвідувальних даних» (при цьому персоналу бракувало досвіду і підготовки, а затримані до 90 днів чекали першого допиту).
• «слабке», недосвідчене керівництво, яке діяло в межах заплутаної, занадто складної структури.
ЦРУ діяло з власної ініціативи і не звітувало перед військовим командуванням.
Ми знову бачимо неефективне керівництво
Звіт знову і знову вказує на повну неспроможність керівництва справлятися із задачами і проблемами на всіх рівнях і на його сприяння зловживанням з боку охоронців тієї злощасної нічної зміни:
Девіантної поведінки охоронців нічної зміни в тюремному корпусі 1А в Абу-Ґрейб можна було б уникнути за умови належної підготовки, лідерства та нагляду.
Ці зловживання... вказують на неприпустиму халатність, слабкість керівництва і дисципліни.
Під час допитів відбувалися й інші зловживання, не зафіксовані на фотографіях, причому повсюдно, а не тільки в Абу-Ґрейб.
Зловживання стали можливими не тільки через те, що кілька солдатів не дотримувалися встановлених стандартів.
Вони виникли не тільки тому, що кілька командирів не змогли домогтися належної дисципліни. Організаційна й особиста відповідальність поширюється і на вищі рівні керівництва [курсив Ф. 3.].
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Річард Маєрс спробував перешкодити появі фотографій у програмі телеканалу CBS у квітні 2004 року — очевидно, він розумів, що ці знімки мають певну «ймовірну значимість». Утім, як я вже казав, цей високопоставлений генерал не посоромився заявити публічно, що ці випадки не були «систематичними», а стали результатом злочинних діянь «кількох виродків».
СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ НЕЛЮДСЬКОГО СТАВЛЕННЯ ДО ІНШИХ ЛЮДЕЙ
Серед дюжини розслідувань зловживань у військових в’язницях звіт Шлезінґера унікальний тим, що пропонує докладне обговорення етичних проблем, психологічних стресових чинників і ситуаційних сил, що діяли у в’язниці Абу-Ґрейб. На жаль, ці дані наведені наприкінці звіту у додатках Н («Етика») і G («Стресові чинники та соціальна психологія»), хоча їх слід було б висунути на перший план.
442
Незалежна група оцінки операцій із затримання МО [Міністерство оборони], створеної Міністром оборони Рамсфелдом, підготувала кінцевий звіт 24 серпня 2004 року. Чотири члени групи: колишній міністр оборони Гаролд Бровн; колишній конгресмен Тіллі Фловер; Генерал Чарлз А. Ґорнер; і колишній міністр оборони Джеймс Р. Шлезінґер, голова групи. Повний звіт, включно з додатком G, можна знайти: www.prisonexp.org/pdf/SchlesingerReport.pdf.