ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
• «нездатність ефективно відбирати, навчати, а потім інтегрувати в процес слідчих, аналітиків і лінгвістів-контрактників»
(системний чинник);
• «відсутність виразного розуміння військовою поліцією і фахівцями військової розвідки своїх ролей і обов’язків щодо проведення дізнань» (ситуативні та системні чинники);
• «відсутність системи безпеки» (ситуативні та системні чинники).
Тож, шість із семи зазначених у звіті Фея-Джонса чинників є системними або ситуативними, і лише один із них належить до диспозиційних. Потім звіт докладно описує ці чинники, приділяючи основну увагу численним прикладам неефективності системи, що стала фундаментальною причи ною зловживань:
Якщо вийти за межі особистої відповідальності, відповідальності лідерів і відповідальності командування, то слід зазначити, що системні проблеми і питання також сприяли створенню нестабільного оточення, в якому відбувалися зловживання. У звіті перераховано кілька десятків конкретних системних проблем, починаючи з доктрини і політики та закінчуючи проблемами керівництва, командування, підготовки й розподілу ресурсів.
Співучасть ЦРУ під виглядом «командної роботи»
Я був здивований, виявивши в цьому звіті відкриту і безпосередню критику ролі ЦРУ у використанні тактик примусу під час проведення допитів, які, як передбачалося, мали були залишатися секретними:
Систематична відсутність відповідальності за дії слідчих і самих ув’язнених негативно впливала на ставлення до затриманих в Абу-Ґрейб. Неясно, в який спосіб і за чиїм наказом ЦРУ могло розміщувати в Абу-Ґрейб таких в’язнів, як затриманий №28[439], тому що між ЦРУ і командуванням об’єднаної оперативної групи не було жодних офіційних домовленостей із цього приводу. Офіцери ЦРУ, які працюють в Абу-Ґрейб, переконали полковника Паппаса і підполковника Джордана, що можуть діяти поза встановлених правил і процедур (курсив для наголошення).
На секунду зробімо паузу, щоб оцінити саме свідчення, перш ніж розібрати, як вирішилося це питання зв’язків із ЦРУ. Фей і Джонс зазначали, що «коли полковник Паппас порушив питання взаємодії із ЦРУ під час розмови з полковником Блотцем, той заохотив Паппаса співпрацювати з ЦРУ, бо всі ж в одній команді. Полковник Блотц так само заохотив і лейтенанта Джордана».
Створення нездорової робочої атмосфери
У звіті Фея-Джонса детально описується, як такі секретні операції агентів ЦРУ, що мали статус «понад законом», сприяли створенню злоякісного навколишнього середовища, а також у ньому надано психологічний аналіз цієї ситуації:
Смерть затриманого №28 та інші випадки, наприклад, коли в кімнаті для допитів опинялася зброя, заряджена бойовими патронами, були широко відомі американським військовим в Абу-Ґрейб (військовослужбовцям військової розвідки і військової поліції). Внаслідок відсутності особистої відповідальності виникали припущення, конфлікти і обурення, тому що деякі особи позиціонували себе понад законами і правилами. Зрештою в Абу-Ґрейб запанувала нездорова атмосфера. Розслідування смерті затриманого №28 досі не провели.
Коротко позначено і той факт, що анонімність використовувалася як щит, що дає змогу знімати з себе відповідальність за вбивство: «Офіцери ЦРУ діяли під псевдонімами і ніколи не називали своїх справжніх імен».
Випадки, коли виправдовування охоронців виявлялися цілком обґрунтованими
Розслідування Фея-Джонса підтверджує слова Чіпа Фредеріка й інших охоронців нічної зміни, що їхні образливі дії заохочували і підтримували багато людей, які працювали на військову розвідку:
Визнані винними військові поліцейські стверджували, що діяли з відома і за сприяння фахівців військової розвідки. Хоча ці твердження нагадують виправдовування, втім у них є певні підстави. Створена в Абу-Ґрейб атмосфера сприяла зловживанням, як і необізнаність у них вищого керівництва впродовж тривалого часу. Те, що починалося з роздягання й образ, стресу і фізичних вправ, переросло в сексуальні і фізичні наруги з боку невеликої групи аморальних солдатів і цивільних осіб, які діяли безконтрольно (курсив для наголошення).
У звіті цих генералів неодноразово підкреслюється важлива роль системних і ситуативних чинників як причин зловживань. Однак вони не можуть відмовитися від диспозиційного підходу: зловмисники — лише кілька «аморальних» військових, тобто та сама «ложка дьогтю» у бездоганній «діжці меду», наповненій «шляхетною поведінкою більшості наших воїнів».
439
Згодом ми докладніше розкажемо про цього затриманого, Манаделя аль-Джамаді.