Повітряний замок, що вибухнув

— Гаразд, а ви зверталися до якого-небудь адвоката?

— Ні.

— Ви зверталися до якого-небудь лікаря з приводу завданих вам, як ви стверджуєте, каліцтв?

— Ні.

— І ви не зверталися ні до якого жіночого кризового центру.

— Ви знову висловлюєте твердження.

— Пробачте. Ви зверталися до жіночого кризового центру?

— Ні.

Екстрьом обернувся до голови суду.

— Я хочу звернути увагу суду на те, що підсудна повідомила, що двічі зазнала статевого присилування, причому в другому випадку надзвичайно жорстокого. Вона стверджує, що винним у цих актах насильства був її опікун, покійний адвокат Нільс Б’юрман. У той же час ці факти слід розглядати в світлі…

Екстрьом став перебирати свої папери.

— У матеріалах розслідування, проведеного відділом боротьби з насильницькими злочинами, немає жодних даних, які б підтверджували достовірність розповіді Лісбет Саландер. Б’юрман ніколи не був засуджений за яке-небудь правопорушення. На нього жодного разу не подавали заяв до поліції, і ні в яких розслідуваннях його ім’я не згадувалось. Він і раніше був опікуном або наставником в інших молодих людей, і ніхто з них не стверджує, що зазнавав яких-небудь форм насильства. Навпаки, вони рішуче заявляють, що Б’юрман завжди поводився з ними доброзичливо і коректно.

Екстрьом перегорнув сторінку.

— Я мушу також нагадати, що у Лісбет Саландер діагностували параноїдальну шизофренію. Перед нами молода жінка з документально підтвердженою схильністю до насильства, в якої вже з раннього підліткового віку були серйозні проблеми при контактах із суспільством. Вона кілька років провела в дитячій психіатричній клініці і з вісімнадцяти років перебуває під наглядом опікуна. Хоч як прикро, але це не без підстав. Лісбет Саландер становить небезпеку для самої себе і оточуючих. Я переконаний, що в даному разі буде доречним не тюремне ув’язнення, а лікування.