Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Річ у тім, що у нас уже є проти вас увесь можливий технічний арсенал доказів. Ваші свідчення цікавлять нас лише як підтвердження того, що нам уже й так відомо. Питання, на яке нам, мабуть, цікаво було б дістати відповідь, — чому? Як ви дійшли до такого божевілля, що зважилися почати ліквідовувати людей у Швеції так, ніби ми в Чилі за часів диктатури Піночета? Магнітофон працює. Якщо ви хочете що-небудь сказати, то зараз саме час. Якщо ви відмовитеся говорити, я вимкну магнітофон, а потім ми знімемо з вас краватку, висмикнемо з черевиків шнурки і помістимо вас до слідчого ізолятора чекати адвоката, суду і вироку.
Потім Едклінт зробив ковток кави і замовк. Через дві хвилини цілковитої тиші він простягнув руку і вимкнув магнітофон. Затим підвівся.
— Я простежу за тим, щоб вас відвели протягом двох хвилин. До побачення.
— Я нікого не вбивав, — сказав Ваденшьо, коли Едклінт уже відчинив двері.
Едклінт зупинився на порозі.
— Я не зацікавлений у тому, щоб вести з вами які-небудь розмови загального характеру. Якщо ви хочете свідчити, я сяду і ввімкну магнітофон. Усі владні структури Швеції — і особливо прем’єр-міністр — з нетерпінням чекають ваших пояснень. Якщо ви говоритимете, я зможу вже сьогодні увечері поїхати до прем’єр-міністра і викласти йому вашу версію розвитку подій. Якщо ж ви розповідати не будете, то все одно підете під суд.
— Сідайте, — сказав Ваденшьо.
Всі зрозуміли, що він уже зламався. Мікаель зітхнув з полегкістю. Разом з ним тут були Моніка Фігуерола, прокурор Рагнхільд Густавссон, анонімний співробітник СЕПО Стефан і ще двоє зовсім невідомих йому людей. Мікаель підозрював, що принаймні один з них представляє міністра юстиції.
— Я не маю до вбивств жодного стосунку, — повторив Ваденшьо, коли Едклінт знов увімкнув магнітофон.
— До вбивств, — сказав Мікаель Блумквіст Моніці Фігуеролі. — Їх декілька.
— Ц-ц, — відгукнулась вона.
— Це все Клінтон з Гульберґом. Я нічого не знав про їхні наміри. Присягаюся. Я був просто шокований, дізнавшись про те, що Гульберґ застрелив Залаченка. Я просто не міг повірити, що це правда… я не міг повірити. А почувши про Бйорка, я мало не дістав інфаркт.
— Розкажіть про вбивство Бйорка, — запропонував Едклінт, не змінюючи тону. — Як воно сталося?
— Клінтон когось найняв. Як там усе було, мені невідомо, але його вбили двоє югославів. Серби, якщо я не помиляюся. Завдання їм давав і розплачувався з ними Георг Нюстрьом. Щойно я про все дізнався, я зрозумів, що справа кінчиться катастрофою.
— Почнімо з самого початку, — сказав Едклінт. — Коли ви почали працювати в «Секції»?
Коли Ваденшьо став розповідати, його було вже не зупинити. Допит тривав майже п'ять годин.
Розділ 26
У п’ятницю вранці місце для свідків зайняв доктор Петер Телебор’ян. Його промова, безумовно, викликала довіру. Прокурор Екстрьом допитував його майже дев’яносто хвилин, і Телебор’ян відповідав на всі питання спокійно і зі знанням справи. Його обличчя періодично виражало заклопотаність, а періодично — жваву зацікавленість.
— Щоб підсумувати… — сказав Екстрьом, перегортаючи свої записи. — Ви, як психіатр з багатолітнім досвідом, вважаєте, що Лісбет Саландер страждає на параноїдальну шизофренію?
— Я весь час наголошую, що дати точну оцінку її стану вкрай складно. Пацієнтка, як відомо, виявляє майже аутизм відносно лікарів і представників влади. Я вважаю, що вона страждає на тяжке психічне захворювання, але поставити точний діагноз я зараз не можу. Без усебічного обстеження я також не можу визначити, в якій стадії психозу вона перебуває.
— Але ви в будь-якому разі вважаєте, що вона психічно нездорова.
— Вся її історія красномовно свідчить про те, що це так.
— Ви мали можливість ознайомитися з так званою «автобіографією», яку Лісбет Саландер написала і подала суду як пояснення. Як би ви могли її прокоментувати?
Петер Телебор’ян розвів руками і знизав плечима.
— А як ви оцінюєте достовірність розказаного?
— Про достовірність навіть і говорити не доводиться. Там є кілька тверджень з приводу різних людей, і одна історія фантастичніша за іншу. В цілому її письмове пояснення лише посилює підозріння, що вона страждає на параноїдальну шизофренію.
— Ви можете навести який-небудь приклад?
— Опис насичений деталями і являє собою класичний приклад гротескових фантазій, властивих дітям. Існує безліч аналогічних документів з широко відомих справ про інцести, коли дитина подавала опис, що спирався на власну вигадку, за цілковитої відсутності технічних доказів. Тобто навіть дуже маленькі діти здатні вдаватися до еротичних фантазій і говорять про це так, мовби переказують фільм жахів, який бачили по телебаченню.