ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
Це лише один приклад постійних протиріч між реальною ситуацією зі зловживаннями і негласним заохоченням військової розвідки й інших служб ображати затриманих цього блоку. З одного боку, охоронцям наказували продовжувати зловживання, а з іншого — офіційно публічно заявляли, що «ми не миритимемося зі зловживаннями або чим-небудь, що не можна назвати гуманним поводженням». Такий підхід давав змогу оскаржувати будь-які ймовірні майбутні звинувачення охоронців.
У звіті Таґуби зазначено, що старші офіцери, які знали про надзвичайно жорстоке поводження із затриманими, рекомендували винних віддати під військовий суд, але цього так ніколи і не зробили. Бездіяльність командирів, які знали про зловживання, підтверджувала здогад, що ніхто і не відповість за знущання з ув’язнених.
Проблеми взаємодії, навчання і лідерства
Таґуба наводить безліч свідчень і прикладів, що солдати і резервісти військової поліції не пройшли вишкіл і їх не забезпечили ресурсами й інформацією, потрібними для виконання такої складної справи, як охорона в’язнів у в’язниці Абу-Ґрейб. У звіті написано:
Серед службовців 800-ї бригади військової поліції та її підрозділів спостерігається загальна нестача знань, навичок й інформації про базові юридичні, нормативні, теоретичні та командні вимоги...
Поводження із затриманими і кримінальними злочинцями після оформлення дуже відрізнялося між різними місцями ув’язнення, корпусами, таборами, і навіть на різних змінах охоронців із тієї самої 800-ї бригади військової поліції». [Курсив додано для привертання уваги до відмінностей в методах денної і нічної змін охоронців в блоці 1А]
У звіті також зазначено:
Чисельність ув’язнених в Абу-Ґрейб і в Кемп-Букка значно перевищує максимально допустиму місткість, а штат охоронців не добрали і ресурсів бракує. Такий дисбаланс сприяв незадовільним умовам утримання, втечам і відсутності відповідальності в різних відділеннях. Переповненість місць утримання також не дає змоги виявити й ізолювати лідерів, які могли б організовувати втечі і заворушення в місцях утримання.
Таґуба описує безліч випадків утеч, бунтів ув’язнених і сутичок між охоронцями і затриманими, унаслідок яких гинули люди. Щоразу висновок один і той самий: «Слідча група не виявила жодних даних про причини, впливові чинники або коригувальні дії». У звіті також описано один великий бунт ув’язнених, що мав летальні наслідки. Його згадує сержант Фредерік як передумову того, що більшість бунтівників потім перевели до його блоку 1А, де над ними тяжко знущалися.
Таґуба особливо наголошує на тому, що військовому командуванню було добре відомо, що ця бригада військової поліції не пройшла необхідного вишколу, але з цього приводу не ввели жодних коректур:
Я виявив, що солдати 800-ї бригади військової поліції не були достатньою мірою навчені своїм обов’язкам, які включали в себе управління в’язничними або виправними установами комплексу Абу-Ґрейб. Як і Райдер, я також дійшов висновку, що в процесі мобілізації солдати підрозділу 800-ї бригади військової поліції не пройшли підготовку, потрібну для управління виправними установами. До мобілізації і під час перебування у тренувальному таборі після мобілізації вони не отримали чітко поставлених завдань, тому й не змогли навчитися відповідно виконувати свої обов’язки. Підготовка, що проводилася на майданчиках мобілізації, розробили і використовували на рівні роти, а на рівнях батальйону чи бригади координація і нагляд були відсутні. Ця підготовка роти по суті складалася із виконання простих задач і тренування із забезпечення правопорядку. Втім я не знайшов доказів того, що командування, знаючи про ці недоліки, подало запит на коригування тренувальних програм Школі військової поліції, ізолятору тимчасового тримання американських військовослужбовців у Манхаймі, Німеччина, Начальнику військової поліції, або дисциплінарній виправній колонії у Форт-Лівенворт у Канзасі...
Це розслідування показує, що бригадний генерал Карпінскі та її підлеглі погано розподілили ресурси в іракській зоні ОС [об’єднаних сил]. У БЦІ [Баґдадському ізоляторі тимчасового тримання] Абу-Ґрейб розміщувалися від шести до семи тисяч в’язнів, проте наглядав за ними лише один батальйон. Для порівняння — заклад особливого нагляду також охороняє один батальйон, але перебуває там лише сто затриманих.