Українська література 17 століття
- Автор:
- Язык: украинский
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:
2 Кирилов є,— Йдеться, мабуть, про східних патріархів християнської церкви і видатних теологів Кирила Александрійського (бл. 370і-г-після 448) і Кирила Ієрусалимського (315—386).
3Євстафій — константинопольський патріарх (1019-г-1025); відрядив послів до папи Іоанна XIX з пропозицією дати добру плату за те, щоб визнали його вселенським патріархом.
4 Никола (Миколай; ?—1156) — візантійський богослов і філософ, автор «Спростування настанов Прокла Платоніка» і «Викриття латинян за пунктами». Був єпископом міста Мефона (Медона) в парнаській митрополії. На соборах 1156 і 1157 рр, відстоював сувору ортодоксію проти неопля тонічних тенденцій західної церкви.
5 Никита П е к т о к р а т (Стіфат) — чернець Студійського мо настиря у Константинополі, прихильник константинопольського патріарха Михаїла Керуларія під час розриву його з Римом у 1053 p., автор аптикато-лицького трактату.
6 Никита, філософ константинопольський, учитель східної церкви.— Очевидно, це Никита Пафлагон — візантійський філософ кінця IX— початку X ст., що діяв у Константинополі і бл. 880 р. уклав життєпис константинопольського патріарха Ігнатія; йому приписують церковні піснеспіви та вірші; або це Никита Акомінат (Хоніат; ?— 1213) — візантійський хроніст.
7 Євстратій (?— після 1117) — візантійський письменник-бого-слов, автор творів, спрямованих проти католиків і вірмен.
8 Іоанн К с и ф і л і н.— Йдеться про Іоанна VIII Ксифіліна (1006— 1075), константинопольського патріарха (1064—1075).
9 Михаїл І Керуларій (? —1058) — константинопольський патріарх (1043—1058), один з призвідців розділу східної і західної християнських церков.
10 Калліст — очевидно, Никифор Калліст І, візантійський історик і поет, укладач віршованої бібліографії літургійної поезії; у 1350—1353 і в 1355—1363 pp. константинопольський патріарх.
11 Ф і л о ф е й.— Йдеться про Філофея Коккіна, константинопольського патріарха в 1353—1354 і 1364—1376 pp.
12 Ф о м а А к в і н а т (Аквінський; бл. 1225—1274) —чернєць-домі-ніканець, філософ-богослов. Систематизував і синтезував середньовічний католицький світогляд, виробивши філософію томізму. З-поміж його творів виділяються два універсальні компенді'і — «Сума теології» і «Сума проти поган», коментарі до текстів Біблії та творів Арістотеля.
13 Путенський монастир — монастир у Молдавії, де якийсь час жив Захарія Копистенський.
нКонстантин Гарменопул (Арменопул; 1320—1382) —візантійський письменник і державний діяч, верховний суддя у Фессало-ніках (Солуні), автор «Підручної книги законів» («Шестикнижжя»)
15 Єпіфаній — константинопольський патріарх (520—535), проводив політику примирення з римськими папами.
16 Петро—антіохійський патріарх у XI ст.; автор антикатолицької статті «Одпис венеціанському архієпископу Доменіку», відомої в східнослов’янських списках XVI ст.
17 Іоанн — антіохійський патріарх (1092— 1103), християнський пись% менник і оратор. Можливо, Захарія Копистенський мав на увазі Іоанна Малалу (бл. 491—578), візантійського хроніста, очевидно, сірійця за походженням, якого в час написання «Палінодії» нерідко ототожнювали з константинопольським патріархом Іоанном Антіохійцем.
18 Феодор Вальсам он — християнський письменник, антіохійський патріарх.
19 ...п реподобний Никон в Чорній Гор і...— Йдеться про Никона Чорногорця, християнського письменника XI ст., ченця Чорної Гори поблизу Антіохії, укладача «Пандектів» і «Тактикону» — збірників правил і пояснень чернечих обов’язків та відомостей з історії християнства. Його твори відомі на Русі з XII ст.
20 Євфимій Зигавен (Зігабен; ? — 1118) — візантійський письмен-ник-богослов, коментатор Біблії, зокрема соборних послань апостолів і послань апостола Павла, автор твору «Догматичне всеозброєння православної віри».
21 Михаїл Сиггел (Сингелл, Синкелл; ?—бл. 835) —християнський письменник-богослов, автор полемічного трактату «Виклад про православну віру», перекладеного з грецької на'церковнослов’янську мову і включеного в збірник Святослава 1073 p.; трактат став джерелом для літописної статті, спрямованої проти латинян. Михаїл був священиком, синкеллом і протосинкеллом єрусалимським.
22 І о в, монах — очевидно, Іов (Іоанн, Єзекіїль) Княгиницький (? 1621), український церковний діяч; обновив і пожвавив православне чернецтво в межах Речі Посполитої.