Українська література 17 століття
- Автор:
- Язык: украинский
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:
40 Григорій Діалог (Двоєслов, або Григорій Великий; бл. 540 — 604) — один з ідеологів («отців») християнської церкви; з 590 р. римський папа; ствердив претензії римських пап на верховну владу у християнській церкві; переслідував світську науку, нищив пам’ятки античної культури; автор кількох богословських творів та листів.
41 Артемій-іно к.— Йдеться про Артемія (?— початок 70-'. років XVI ст.), російського церковного письменника XVI ст.; звинувачений у вільнодумстві, був відлучений від церкви і засланий в Соловецький монастир; близько 1554—1555 pp. втік у Литву (в Білорусію). Живучи при дворі слуць-кого князя, полемізував з католиками і протестантами (аріанами й лютеранами). Залишив 14 послань на захист православ’я, проповідував моральне самовдосконалення, гуманне ставлення до «єресей», осуджував монастирське землеволодіння і багатство церкви.
42 Леонтій Карпович (бл. 1580—1620) — білоруський та український православний церковний діяч, письменник, проповідник; боровся проти унії.
43 Віталій (?—бл. 1640) — український письменник, перекладач, богослов і проповідник, був ігуменом Лубенського монастиря на Волині. 1612 р. в Єв’ї, в друкарні віленського братства, вийшла книжка «Діоптра, альбо Зерцало і вираженнє живота людського на том світі...», укладена Віталієм за грецькими джерелами.
і 44 І а сон — біблійний новозавітний персонаж. У домі Іасона знайшли притулок апостол Павло та його сподвижники, проповідуючи у Фесса-лоніках (Солуні). Очевидно, йдеться про епізод, коли їх було схоплено, але «міські начальники», «узявши поруку з Іасона та інших», відпустили арештованих.
46 С и л а — біблійний новозавітний персонаж, один із сімдесяти апостолів; разом з апостолом Павлом активно поширював християнство.
Г о т ф о в е (готи) — група германських племен; ідеться про західне відгалуження готів, так званих вестготів, які в 70-х роках IV ст. вторглися на Італійський’півострів і заснували в південно-західній Галлії королівство, яке проіснувало до .VI ст.
,47, Л онгоб а р дове (лонгобарди; буквально: «довгобороді») — германське плем’я, що жило по річці Ельбі. 568 р. перейшли Альпи і завоювали більшу частину північної і середньої Італії. Королівство лонгобарді» проіснувало до 744 р. Серед лонгобардів прищепилось християнство в аріан-ській версії.
48 Б а р о н і у ш-к а р д и н а л.— Йдеться про Цезаря Баронія (1538— .1607), історика католицької церкви, кардинала, директора Ватіканської бібліотеки, автора багатотомних «Церковних анналів» (1588—1593), трактату «Слово про походження русів та їхній чудотворний перехід в іншу віру», в якому тенденційно описуються причини проголошення Брестської унії 1596 р.
Григорій-пагіе ж.— Очевидно, йдеться про Григорія Великого Діалога (Двоєслова).
50Афанасій Шишк а-К рупецький — перемишльський уніатський єпископ на початку XVII ст. Насаджував унію за допомогою гайдуків, розбивав церкви, позивав православних до трибуналів.
51 Царство Константи ново — держава Константина Великого, римського імператора (306—337). Під своєю владою об’єднав усю Римську імперію, переніс столицю у Константинополь (Візантій) і визнав християнство за панівну релігію. Перед смертю сам прийняв християнство.
52 Царство ІОстініаноно — тобто держава Юстініана І, візантійського імператора (527—565). Розширивши свої володіння та зруйнувавши держави вандалів й остготів в Італії, уклав кодекс римських законів і упорядкував державне управління.
І о с і я — біблійний старозавітний персонаж; іудейський цар (640— 609 до н. е.), який боровся з ідолопоклонством.
54 Володимир (Василій) Святославич (? —1015) — великий князь київський, за якого було завершено об’єднання всіх східнослов’янських земель у складі Київської Русі і в 988—989 pp. запроваджено християнство; і;:сля смерті церква оголосила його «святим».
65 Даниїл — Данило Галицький (1201 —1264), князь Галицько-Волинської землі.
56 Острозький Костянтин Іванович (бл. 1460—1530) —брацлав-ський староста, великий литовський гетьман, троїцький воєвода.
и...п ресла.вний в діяльності і п р а в о в і р і ї...—Князь Костянтин (Василь) Костянтинович Острозький був одним із провідних діячів православного табору, матеріально і політично підтримував православну церкву в її боротьбі проти католицької агресії та унії. Князі Острозькі виводили свій рід від Володимира Святого і Данила Галицького.
58 Г е т ф е й т.— Йдеться, мабуть, про Гефеста, в грецькій міфології бога вогню, покровителя ковальства; зображувався потворним і кульгавим, але дужим. Давні римляни називали його Вулканом і вважали за покровителя металоробного виробництва. Захарія Копистенський цим порівнянням підкреслює господарсько-організаційні здібності князя Костянтина Острозького.