Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
2. Особи, яким до відбування покарання призначена пенсія, підлягають державному пенсійному забезпеченню на загальних підставах. Призначена пенсія перераховується органами Пенсійного фонду України за місцем відбування покарання пенсіонера і з неї відшкодовуються витрати на його утримання у виправній колонії (харчування, речове майно, комунально-побутові послуги та інше), при цьому не менш як двадцять п’ять відсотків пенсії зараховується на особовий рахунок засудженого.
3. Час роботи засуджених у період відбування ними покарання у виді позбавлення волі зараховується у стаж роботи для призначення трудової пенсії після звільнення за умови сплати ними страхових внесків до Пенсійного фонду України в порядку і розмірах, передбачених законодавством.
4. Засуджені, які втратили працездатність під час відбування покарання, після звільнення їх від покарання мають право на пенсію і на компенсацію шкоди у випадках і у порядку, встановлених законодавством України.
1. Загальний — це той, що стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому (загальні правила).
Підстава — це те, що головне, на чому базується, основується що-небудь.
2. Загальні підстави пенсійного забезпечення засуджених до позбавлення волі зафіксовані у ст. 46 Конституції України, у ст. 256 КЗпПУ та в Законі України «Про пенсійне забезпечення».
3. Пенсія (від лат. pension — платіж) — форма соціального забезпечення, що полягає у регулярній виплаті державою або іншими суб’єктами в установленому законом порядку грошових коштів непрацездатним громадянам, як правило, пожиттєво (за винятком передбачених законом випадків), за умови настання визначених законом подій, що дають право на пенсію, — досягнення віку, вислуга років, інвалідність, втрата годувальника тощо.
Державне пенсійне забезпечення — це гарантоване державою матеріальне забезпечення непрацездатних громадян за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Пенсії встановлюються на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум. Їх розміри мають регулярно переглядатись у зв’язку зі збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки України.
4. У статті, що коментується, йдеться про декілька категорій засуджених до позбавлення волі, на яких поширюються вимоги законодавства України про соціальний захист і пенсійне забезпечення, а саме:
а) особи, яким до відбування покарання призначена пенсія.
Початком відбування покарання, за ст. 401 КПК України, є момент вступу обвинувального вироку в законну силу (див. коментар до ст. 4 КВК), час вступу в дію Закону України про амністію або акта про помилування. Для осіб, які до винесення вироку судом трималися під вартою, початком відбування покарання є момент затримання (ст. 106 КПК) або застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту (статті 155—156 КПК). Такі засуджені отримують пенсію на загальних підставах по місцю відбування покарання (якщо до цього не доручили її отримувати іншим особам у порядку статей 237— 250 ЦК). З пенсії відраховують кошти, пов’язані з витратами на утримання засудженого в УВП, якщо особа не працює або її заробіток не може їх покрити.
При цьому не менш як 25% пенсії повинно бути зараховано на особовий рахунок засудженого;
б) особи, які втратили працездатність під час відбування покарання.
Часом відбування покарання є той період, протягом якого засуджений виконував обов’язки, що випливають з його статусу (статті 7—9, 107 КВК). У цей час не включається період, протягом якого засуджений ухилявся від відбування покарання (ст. 390 КК) або коли ця особа знаходилась у розшуку у зв’язку зі вчиненням втечі (ст. 393 КК).
Днем закінчення строку відбування покарання є день фактичного звільнення особи з УВП в порядку, визначеному статтями 152—154 КВК України.
Засуджені, які втратили працездатність під час відбування покарання у виді позбавлення волі, мають право на її оформлення та отримання тільки після звільнення з УВП;
в) особи, в яких виникло право на отримання пенсії після звільнення від відбування покарання (після відбуття строку покарання, призначеного вироком суду; на підставі Закону України «Про амністію»; у зв’язку з помилуванням або скасуванням вироку суду і закриттям кримінальної справи (статті 376, 4001 КПК); після закінчення строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК); у результаті умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК); на підставі хвороби (ст. 84 КК) та в інших випадках, передбачених Законом) мають право на оформлення та отримання пенсії у порядку і розмірах, передбачених пенсійним законодавством.