Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
При цьому час роботи засуджених у період відбування ними покарання у виді позбавлення волі зараховується у стаж їх роботи для призначення трудової пенсії після звільнення за умови сплати ними страхових внесків до Пенсійного фонду України. Якщо зазначений державний орган відмовляє у вирішенні даного питання, особа вправі оскаржити такі дії до суду по місцю оформлення пенсії.
5. Страхові внески — це грошові суми, в межах яких страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний здійснити виплати при настанні страхового випадку, а також суми, що виплачується за особисте страхування.
Порядок сплати страхових внесків та їх розмір визначені Законом України «Про страхування», Господарським кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
6. За загальним правилом, для оформлення пенсії громадяни подають безпосередньо до районного (міського) управління праці та соціального захисту населення за місцем постійного проживання (реєстрації) особисту заяву, паспорт, довідку про заробіток, трудову книжку (виписку з неї), інші документи, що підтверджують наявність трудового стажу, документи, що підтверджують факт втрати працездатності під час відбування покарання і дають право на пенсію і на компенсацію шкоди у випадку і порядку, встановленими Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та іншими нормативно-правовими актами.
Глава 19 ВИХОВНИЙ ВПЛИВ НА ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
Стаття 123. Соціально-виховна робота із засудженими до позбавлення волі
1. Соціально-виховна робота — цілеспрямована діяльність персоналу органів і установ виконання покарань та інших соціальних інституцій для досягнення мети виправлення і ресоціалізації засуджених.
Соціально-виховна робота спрямована на формування та закріплення в засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.
2. Участь засуджених у виховних заходах, які проводяться в колоніях, враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення, а також при застосуванні заходів заохочення і стягнення.
3. Розпорядком дня колоній можуть бути передбачені виховні заходи, участь в яких для засуджених є обов’язковою.
4. Стимулювання правослухняної поведінки засуджених здійснюється за допомогою програм диференційованого виховного впливу з урахуванням їхньої поведінки, психічного стану і ступеня соціальної занедбаності.
5. Програми диференційованого виховного впливу на засуджених повинні враховувати можливості виховної функції режиму відбування покарання, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання, заходів заохочення і стягнення, які застосовуються до осіб, позбавлених волі, самодіяльних організацій засуджених, громадських, благодійних і релігійних організацій, а також залучення засуджених до самовиховання.
1. Як складова частина процесу виконання покарання соціально-виховна робота в установах виконання покарань є одним з основних засобів виправлення і ресоціалізації засуджених, встановлених кримінально-виконавчим законодавством (ст. 6 КВК).
Юридичною базою правового регулювання соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі є Конституція України. Оскільки соціально- виховна робота проходить в особливих умовах — у місцях позбавлення волі, і з особливою категорією громадян — злочинцями, основні завдання, форми, принципи та найважливіші питання її організації регулюються кримінально- виконавчим законодавством (статті 123—137 КВК). Більш детальне правове регулювання знаходиться на підзаконному рівні — накази, інструкції та інші нормативні акти ДКВС України.
У частині 1 статті, що коментується вперше, на законодавчому рівні визначено поняття соціально-виховної роботи із засудженими як цілеспрямованої діяльності персоналу органів і установ виконання покарань та інших соціальних інституцій для досягнення мети виправлення і ресоціалізації засуджених. Перераховуються цілі виховної роботи із засудженими до позбавлення волі. Такими є: