Соло бунтівного полковника. Вершина
- Автор: Сахно Анатолій Іванович
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Видавництво «Ярославів Вал»
- ISBN: 978-617-605-043-8
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Соло бунтівного полковника. Вершина». Краткое содержание книги:
Тут є все: вічні загадки життя, смертельні ризики і безглуздя смерті, благородство ідеалістів та інфекція цинізму; тут є карколомні сюжетні ходи, гостра інтрига.
Це роман-смерч. З роману б’є несамовита енергія зла й підлості, він перейнятий катастрофальними передчуттями. Але в ньому й тонко жебонить надія, що людина вистоїть проти всіх нелюдських спокус і випробувань, якщо…
— Я прошу вас, не картайте себе. Сталося те, чого я давно хотіла. Я не збоченка і мріяла про цю мить, коли нарешті стану жінкою. Я свідомо це зробила. Я хотіла цього тільки з вами. До нашої зустрічі в мене і в голові не було ніколи нічого такого. І от я зустріла вас — і все змінилося.
Олена замовкла. І потім зненацька:
— Богданчику, я кохаю тебе. Ми говорили багато про різні речі. Цікаві речі. Але ніколи не чіпали теми кохання. Я відчувала, що саме ти не хочеш порушувати цю тему, бо вважаєш себе надто старим для мене.
— Так воно і є, - відрізав Зорій.
— Ні, Богданчику, ти найкращий у світі. Я люблю тебе.
— Навіщо ти це зробила? Я ніколи собі цього не прощу.
Старий телепень, старий розпусник! Як же я вчасно не помітив, не відчув, що ти ще дівчина?!
— Уже ні, Богданчику, вже ні. І я щаслива.
— Та що ж мені тепер з тобою робити? Що взагалі мені тепер робити? Як жити далі? — Зорій охопив двома руками голову й хитав нею. — Яка я падлюка!
— Данчику, ти найкращий у світі. Йди до мене…
4
Про конспіративну квартиру, в якій зараз перебував Богдан Данилович Зорій, знав лише він. Приходив полковник сюди раз на півроку, щоб прийняти радіоповідомлення від свого агента «Жана». У разі потреби Зорій міг відвідувати таємну квартиру частіше.
Богдан Данилович щойно вимкнув радіоприймач і магнітофон. Перед ним на столі лежало вже розшифроване термінове повідомлення «Жана». Зорій, розуміючи, що зараз мусить цей аркуш знищити, вкотре перечитував його зміст, хоча текст короткий і для полковника цілком зрозумілий.
Інформація від надійного джерела
ЦРУ перевіряє за підозрою у співробітництві з українською розвідкою свого співробітника Джорджа Брюмеля.
ЦРУ стало відомо, що Брюмель передав в Україну інформацію про те, що в Службі безпеки України є співробітник, який працює на ЦРУ. Брюмель попереджає, що людина досвідчена й тому небезпечна, завербована доволі давно й перебуває десь у вищому керівництві української спецслужби. Деталі відсутні. Два дні тому Брюмеля негласно заарештували, пояснивши колегам його відсутність тим, що він захворів і його відправили в інше місто для проведення хірургічної операції.
(Це повідомлення можна використовувати без обмежень: джерело інформації захищене).
З привітом Жан
Ні фіга собі заявочки! Що година, то й новий клопіт. Хоча, що ж тут дивного? На тлі загального нехлюйства й уседозволеності, ослаблення внутрішніх людських і загальносуспільних
запобіжників, якими є природна відповідальність і відчуття небезпеки, коли найвищі посадовці здають державні секрети й таємниці гуртом і вроздріб, хто тільки не спокуситься заробити копійчину на бідному тілі країни, що нестримно піддається тліну! А ми філософствуємо, дебатуємо про шляхи, якими повинна йти Україна. Мусуємо різні точки зору, висуваємо аргументи, а на кону — долі простих людей. І яке діло найвищим чинам до того, як ті прості люди на своєму «низькому» рівні розуміють цю філософію?
Богдан Данилович уже давно підозрював наявність у найвищій ланці Служби «крота». Але реального кандидата на цю роль він довго не мав — руки не доходили. Та й нині ще не має. Сьогодні ж, нарешті, конкретний факт з’явився. Точніше, з’явилася інформація, яка ще фактом не є. Щоб установити достовірність факту, потрібно ще ой-ой скільки попрацювати.
Значить, що виходить: треба шукати людину, до якої потрапило донесення заарештованого в Штатах Брюмеля. Якщо воно у голови Беруна, то той мав уже призначити розслідування. Якщо ж він про це не знає, а повідомлення в когось іншого і, більше того, приховується ним, то тут і потрібно шукати.
Для початку — з’ясувати елементарне питання: хто з найвищого керівництва СБУ перебував за кордоном, коли перебував і з якою метою. І допоможе в цьому не хто інший, як Володимир Дмитрович Шершун. По-перше, він знає про це все краще, ніж Зорій, по-друге (і це дуже важливо), він за кордоном ніколи не був, і йому Зорій довіряє, як собі самому.
5
Майкл Давніс, людина рішуча й ділова, ось уже третю добу не знаходив собі місця. На роботі, куди він ці дні приходив лише за звичкою, однаково не міг нічого робити.
Майкл Давніс чекав звістки з України. Звістки, заради якої працював кілька останніх років.