ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
12 травня 2004 року, в телепередачі «60 Minutes II» Ден Разер показав аматорське відео, зроблене американським військовим, яке виявляло, що умови в Кемп-Букка та Абу-Ґрейб були схожими. Уривок відео показує, як молода жінка-солдат принижує іракських ув’язнених. Вона каже: «У нас уже двоє в’язнів вмерло... але кого це обходить? Мінус два до моїх клопотів». Кілька інших військових, що служили в Букка, і їх звинувачували в жорстокому поводженні з в’язнями, сказали Разеру «проблеми почалися через накази від тих самих осіб, що управляли Абу-Ґрейб, коли там фотографували тортури»[418].
Інші документальні підтвердження стосуються членів 82-ї повітрянодесантної дивізії, яка базувалася на передовій оперативній базі Меркюрі недалеко від Фаллуджі. У цьому місці тимчасово утримували заколотників та інших затриманих перед відправленням до Абу-Ґрейб. «“Маніяки-вбивці” — так вони [мешканці Фаллуджа] нас називали, бо знали, що якщо ми їх затримаємо, то перш ніж потрапити в Абу-Ґрейб, переживуть справжнє пекло». Цей сержант продовжує і переходить до опису, як вони будуть «трахати ОПК» (особа під контролем), неодноразово б’ючи чи знущаючись. Далі він додає: «У таборі всі знали, що якщо хочеш розрядити нерви, то йдеш до намету ОПК. У певному сенсі це був спорт».
Інший сержант з того самого підрозділу описав мотиви своєї насильницької поведінки, яка включала ламання затриманим ніг металевим бейсбольним кийком. «Деколи нам ставало нудно, тож ми наказували всім сісти в кутку, і потім складатися в піраміду. Це було до Абу-Ґрейб, але виглядало дуже схоже. Ми зробили це для розваги».
Капітан Ян Фішбек, офіцер з цього «елітного підрозділу» також свідчив для Human Rights Watch у вересні 2005 року про жорстоке поводження з ув’язненими, поширене в тій в’язниці. Його свідчення відкрили, що й тут військові фотографували свої жахливі вчинки. «[В таборі Меркюрі] вони розповідали, що мають фотографії, дуже схожі до тих, з Абу-Ґрейб.
Через цю подібність вони вирішили їх спалити. Дослівно цитую їхні слова: “Вони [військові з Абу-Ґрейб] мали неприємності за ті самі речі, які нам казали робити, тож ми знищили зображення”»[419].
Ми ще зустрінемо цього капітана в наступному розділі, де детальний опис зловживань його підрозділу збігається з тим, що мало місце в блоці 1А, за винятком сексуального насильства.
ОБВИНУВАЧУЮЧИ СЕРЖАНТА АЙВЕНА ФРЕДЕРІКА
Команда військових слідчих і прокурорів старанно приготувала справи проти кожного з семи обвинувачених військових поліцейських. (Якби командування, відповідальне за Абу-Ґрейб, виконало свої обов’язки з нагляду та підтримки дисципліни хоча б з частковою старанністю, то не було б ніякої потреби в цих справах.) Їхні дії були простими та ефективними: після зібрання достатніх доказів і свідчень, вони підготували для кожного із підозрюваних угоду про визнання провини, за якою найтяжчі вироки скоротять, якщо останні визнають вину і дадуть покази на колег. Судові слухання стосувалися найпростіших справ, як спеціаліста Джеремі Сівітса, де кожен із підсудних давав свідчення на інших, аж до великої трійки: Фредеріка, Ґренера та Інґленд.
Фредеріка звинуватили в п’яти злочинах. Усі було записано в угоді про визнання провини, підсудний погодився із їхньою правдивістю і визнав докази достовірними та доведеними:
Змова з метою знущання над затриманими. Змову зазвичай важко довести в цивільних судах, її необхідно підтвердити «твердими доказами», як-от записаними на папері, і також аудіо- чи відеозаписами планування. Проте у цьому випадку змову розглядали як «невербальну угоду» із іншими охоронцями з блоку 1А — Дейвисом, Тренером, Амбюл, Хармен, Сівітсом й Інґленд. Їх звинувачено в тому, що вони як група погодилися «брати участь в конкретних діях, які служили знущанням над затриманими (підлеглими), що є порушенням статті 93 Єдиного кодексу військової юстиції» (обумовлено угодою, стор. 3). Чи вони змовлялися за допомогою жестів рук, чи кивків голови? Чи їхня участь у задокументованих діях мусить виникати із попередніх домовленостей, чи для цього мусить існувати попередня змова?
Невиконання обов’язків. Як відповідальний за блок офіцер Фредерік «був зобов'язаний ставитися до всіх затриманих з пошануванням гідності та повагою і охороняти їх від усіх проявів нелегального насильства, жорстокості та поганого поводження» (обумовлено угодою, стор. 6). Його покинули напризволяще із цими обов’язками.
418
Це відеозапис CBS щодо знущань у Кемп-Букка доступний онлайн: http://www.cbsnews.com/news/a-gis-iraq-prison-video-diary
419
Це свідчення та багато інших доступні у звіті «Поразка керівництва: свідчення з перших рук про завдання тортур армією США іракським затриманим», 24 вересня 2005 р., на сторінці Human Rights Watch: http://pantheon.hrw.org/reports/2005/us0905.