ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
ВИРОК
Військовому судді полковнику Джеймсу Полу знадобилася лише одна година на винесення обвинувального вироку за всіма пунктами. Фредеріка засуджено до восьми років ув’язнення. Моє свідчення, мабуть, мало мінімальний вплив на суворість вердикту, зрештою як і палка промова захисника Гері Маєрса. Усі ситуативні та системні чинники, які я виявив, не були цінними на встановленій адміністрацією Буша і військовим керівництвом арені міжнародних відносин. Потрібно було показати світові й іракським громадянам «жорстоку боротьбу із злочинами» і швидке покарання цих кількох негідних військових, «ложку дьогтю» в «діжці меду» армії США. Тільки їхнім засудженням і покаранням можна змити цю пляму на американському війську[420].
Чарлз Ґренер відмовився визнати свою провину і отримав десять років в’язниці. Ліннді Інґленд після кількох складних судових розглядів було засуджено до трьох років позбавлення волі. Джеремі Сівітс отримав один рік, в той час як Джавал Дейвис — шість місяців. Сабріна Харман відбулася легким терміном у шість місяців завдяки доказам її доброго ставлення до іракців до потрапляння в Абу-Ґрейб. І нарешті Меґан Амбюл звільнили з лав армії без в’язничного терміну.
ДЕЯКІ ДОРЕЧНІ ПОРІВНЯННЯ
Немає найменших сумнівів, що зловживання Чіпа Фредеріка завдали фізичних та емоційних страждань підвладним йому в’язням, принизили та викликали гнів у їхніх родинах. Він визнав себе винним, суд визнав його винним, і він отримав суворе покарання. З погляду іракців надто м’яке. З мого кута зору, надто суворе, з огляду на обставини, які призвели до зловживання. Проте корисно порівняти його покарання з покаранням солдата з іншої війни, якого визнали винним у злочинах проти цивільних осіб.
Одна з попередніх плям на репутації Збройних сил США з’явилася під час війни у В’єтнамі, коли рота військових захопила село Сонґмі в пошуках бійців В’єтконґа. Жодного з них не знайшли, проте хронічні стреси, фрустрація і страхи цих солдат вибухнули в неймовірну лють проти місцевих жителів. Понад п'ятсот в'єтнамських жінок, дітей і людей похилого віку було вбито прямим кулеметним вогнем, або заживо спалено в їхніх хатинах. Багатьох жінок зґвалтовано і випотрошено, з деяких навіть зняли скальпи! Страшні описи цих жахіть спокійно озвучили деякі солдати в фільмі «Інтерв’ю з ветеранами Сонгми». Сеймур Герш публічно представив злодіяння рік потому в книжці «Сонгма 4».
Тільки одного військовослужбовця було визнано винним у скоєнні цих злочинів. Ним став лейтенант Уїльям Коллі. Його старшого офіцера, капітана Ернеста Медіну, який був на місці під час цієї місії «пошуку та знищення» і який, згідно рапортів, особисто стріляв у цивільних осіб, виправдали за всіма пунктами звинувачення, і він звільнився з лав. Капітан Медіна, на прізвисько «Лютий собака» неймовірно пишався людьми зі своєї роти «Чарлі», стверджуючи: «Ми стали найкращою ротою в батальйоні». Либонь це була передчасна похвала.
Лейтенанта Коллі було визнано винним в умисному вбивстві понад ста в'єтнамських мирних жителів у Сонґмі. Його первинний вирок — довічне ув’язнення — скоротили до трьох з половиною років, які він відслужив в казармі під домашнім арештом. Він не провів навіть дня у в’язниці. Більшість людей не знає, що його згодом помилували за ці масові вбивства і він повернувся до своєї громади, де став платним виголошувачем тостів і заслуженим бізнесменом. Чи справа могла б виглядати інакше, якби Коллі був простим рядовим, а не офіцером? Чи могло бути інакше, коли ці військові зробили б трофейні фото, які яскраво і реально проілюстрували би звірства, яких неможливо передати словами? Я думаю, що так.
Можемо також порівняти вироки наглядачів із Абу-Ґрейб з іншими, нещодавно засудженими військовими за різні злочини. Стає очевидним, що хоча їх засуджено за схожі або й гірші злочини, їхні вироки значно м’якші.
Максимальне покарання за злочини, які скоїв штаб-сержант Фредерік, — 10 років позбавлення волі, ганебне розжалування, пониження до звання рядового. З огляду на те, що він підписав угоду про визнання провини, Фредерік отримав вісім років позбавлення волі, ганебне розжалування, пониження до рядового, і конфіскацію всієї заробітної плати, разом із пенсійними заощадженнями за 22 роки служби.
Капрала Берґа було визнано винним у скоєні навмисного вбивства, самопораненні і надаванні неправдивих свідчень. Максимальне покарання — 11 років ув’язнення. Отримав 18 місяців і пониження до рядового.
420
Восьмирічний термін ув’язнення було скорочено на шість місяців наказом командуючого генерала і ще на вісімнадцять місяців військовою комісією з умовно-дострокового звільнення і помилування (серпень 2006 року), зважаючи на численні прохання про пом’якшення покарання мого й інших авторства.