ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

ПРИКІНЦЕВІ ЗАУВАЖЕННЯ

У наступному розділі наш аналіз зсунеться із окремих осіб, спійманих у тенета нелюдських умов, до ролі, яку відіграла Система у створенні умов, що спонукали до тортур і насильства, в Абу-Ґрейб і багатьох інших військових в’язницях. Дослідимо багатовимірність системних впливів, які створюють, управляють, і підтримують «культуру знущань». Спершу переглянемо різні незалежні військові розслідування цих порушень, і оцінимо, якою мірою в них звертають увагу на головні системні змінні, як-от помилки керівництва, відсутність або неналежну підготовку персоналу, нестачу ресурсів і пріоритет допитів. Потім дослідимо доповіді від Human Rights Watch про інші схожі інциденти, і навіть такі, що стосуються гірших випадків насильства, як зголошене офіцерами елітного повітрянодесантного 82-го підрозділу. Потім ми розширимо наше дослідження до способів, якими військове командування й уряд створюють такі ситуації у військових тюрмах у всьому світі заради ефективнішої «війни з тероризмом» і «війни з бунтівниками». Це зробимо за допомогою інтерв’ю й аналізів, розміщених у документі PBS Frontline «Питання тортур» (18 серпня 2005 року), які розкривають роль адміністрації Буша і військового командування у санкціонуванні схожих тортур у Ґуантанамо з подальшим експортом до Абу-Ґрейб і далі.

Я зміню роль — від дослідника поведінки, який проводить психологічне дослідження-репортаж у цьому розділі, до ролі прокурора в наступному. Я оскаржуватиму вибраних членів військового командування, які зловживали владою і допустили тортури в Ґуантанамо, а пізніше перенесли ганебні тактики в Абу-Ґрейб. Вони дали дозвіл військовій поліції і військовій розвідці використовувати тактики тортур в покращених умовах і не змогли забезпечити відповідне керівництво, нагляд, підзвітність і відповідний вишкіл, необхідний для праці в блоці 1А. Я стверджуватиму, що саме вони є винними в гріхах як дії, так і бездіяльності.