ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
Чарлза Ґренера від початку розслідування змалювали справжнім виродком — садистом, лиходієм, який безпідставно насилував і знущався із в’язнів. Записи про догани на попередньому місці роботи у в’язниці в США, демонстрували як доказ того, що саме він приніс насильство і антисоціальну поведінку в блок 1А. З боку преси це був безвідповідальний обман.
Натомість особова справа Ґренера на попередньому місці роботи — виправному закладі в окрузі Ґрін, штат Пенсильванія — свідчить, що його ніколи не звинувачували, не підозрювали і не притягували до дисциплінарної відповідальності за будь-яке насильство чи погане ставлення до в’язнів.
Можна знайти ще драматичніший контраст між Тренером як безвідповідальним монстром і Тренером як добропорядним воїном в оцінюванні його ефективності за місяць найжорстокіших знущань над в’язнями. У формі оцінювання ефективності Ґренера (4856) 16 листопада 2003 року, яку підготував командир чоти капітана Брінсона, його відзначають за прекрасно виконувану роботу.
Капрал Ґренер, ви чудово справляєтеся зі своїми обов’язками в Багдадському центрі утримання під вартою як відповідальний за зону «затриманих військовою розвідкою». Ви отримали багато схвальних відгуків від підрозділів військової розвідки, особливо від п/п-к [цензуровано, ймовірно йдеться про підполковника Джордана]. Продовжуйте служити на такому ж рівні, і це допоможе нам досягти успіху в нашій спільній місії.
Далі йде застереження щодо військової форми підтримання належного військовому вигляду (чого ніхто в тому блоці не дотримувався). Друге застереження стосується високого рівня стресу, що впливає на нього й інших працівників. Його просять усвідомлювати, що наслідками такого стресу можуть бути зміни в поведінці, особливо стосовно ув’язнених. Проте Ґренерове розуміння належного ставлення до ув’язнених повністю підтримується — «Я стовідсотково підтримую ваші рішення, які ви приймаєте з метою самозахисту», — додає капітан (копія формуляра доступна в примітках)[405].
Кен Дейвис, військовий поліцейський резерву, нещодавно висловив напрочуд позитивну оцінку своїх взаємин з Тренером:
Одного вечора, після повернення зі зміни, він [Ґренер] захрип. Я запитав: «Ґренер, ти захворів?» — він сказав: «Ні». — А я запитав: «Ну, що тоді відбувається?»
«Я змушений кричати і робити інші речі із затриманими, які, як я відчуваю, є морально й етично неправильними. Як думаєш, що мені робити?»
«То не роби їх», — сказав я.
«У мене немає вибору».
«Ти про що?»
Він відповів: «Щоразу, коли зверху падає бомба, вони приходять і кажуть, що ще один американець втратив життя. І поки ти не допоможеш нам, їхня кров залишиться на твоїх руках»[406].
З огляду на високий рівень стресу, можна припустити, що охоронці отримують кваліфіковану психологічну підтримку. Справді, на кілька місяців до Абу-Ґрейб був приписаний психіатр, проте він не лікував і не консультував нікого із персоналу, і не піклувався психічно хворими в’язнями. Натомість, як повідомили, його головним завданням була допомога військовій розвідці у підвищенні ефективності допитів. Меґен Амбюл стверджувала, що «та не було там достовірних доказів про гомосексуальні акти, зґвалтування, чи хоча б фото чи відеозаписів, що хтось із семи членів військової поліції був причетний до цього». Вона продовжує: «У мене є всі фотографії та відео від початку розслідування. Я щоденно проводила в тому блоці по 13 годин. Я не бачила ані зґвалтувань, ані гомосексуальних актів»[407]. Чи ми коли-небудь зможемо дізнатися, що насправді сталося і кого й за що слід звинувачувати через жахіття в Абу-Ґрейб?
«ТРОФЕЙНІ ФОТО»: ЦИФРОВА ФІКСАЦІЯ ЛИХОДІЙСТВ
У війнах чи в боротьбі зі злочинністю військові, поліцейські і тюремні наглядачі часто застосовують насильство і тортури або жорстоко вбивають «ворогів», підозрюваних чи затриманих. Такі випадки слід очікувати (але не приймати) в зонах бойових дій, коли люди ризикують життям і коли «чужаки» нападають на наших. Ми не очікуємо і не приймаємо таку поведінку з боку представників демократичних урядів, коли немає безпосередньої загрози їхньому життю і коли затримані є беззахисними і беззбройними.
Так само кілька років тому, в березні 1991 року, багато американців обурилося, побачивши відеозапис, де група працівників поліції Лос-Анджелеса систематично била беззбройного темношкірого таксиста Родні Кінґа. Доки він, беззахисно лежав на землі, йому завдали понад п'ятдесят ударів кийками, і за цим безчинно спостерігали два десятки правоохоронців, а деякі з них допомагали, притискаючи ногами Кінґа до землі.
405
406
Там само. Рапорт Кена Дейвиса в The Human Behavior Experiments.
407
Див. http://web.archive.org/web/20100206181658/http://www.supportmpscapegoats.com/