ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
Ці звіти переконливо демонструють, що старший сержант Чіп Фредерік був би чудовим «соціально-емоційним» лідером, але вже не аж так добрим «виконавчим лідером». Це розділення впровадили дослідники, щоб виділити два різні типи лідерства. Соціально-емоційний лідер дуже добре відчуває потреби учасників його групи і робить все, аби поліпшити якість членства в групі. Виконавчий лідер більше концентрується на формальних аспектах, визначає плани і стандарти, розподіляє завдання, і контролює виконання поставлених цілей. В ідеалі керівник має поєднувати обидва стилі, але зазвичай робота ділиться між кількома лідерами, кожен з яких є найкращим на своїй ділянці. У неоднозначних ситуаціях, із мінливими вимогами та за браку явних цілей, групам більше потрібно виконавче, ніж емоційне лідерство. Саме такою була ситуація нічної зміни в блоці 1А. Так само, як Чіп був чудовим лідером у попередніх умовах, у цьому новому складному місці він просто був не тією людиною.
Також було проведено оцінювання професійного вигорання Фредеріка. Він заповнював опитувальник щодо вигорання Маслач (МВІ), уявляючи в усіх деталях свою робочу ситуацію в Абу-Ґрейб. Ця методика ідентифікує три аспекти ставлення працівника до специфічних умов праці: емоційне виснаження, цинізм та особисту ефективність. Її створила Кристина Маслач (пригадайте героїню Стенфордського в’язничного експерименту). Відповіді пізніше оцінив та інтерпретував доктор Майкл Лейтер “в сліпу” (він не знав що оцінює відповіді Фредеріка)[386].
З висновків Лейтера, відповіді Чіпа за трьома вимірами складаються в нетиповий взірець. Зазвичай вигорання характеризується високим рівнем виснаження, піднесенням цинізму і зменшенням особистої ефективності. Чіп же показав низький рівень цинізму й оцінки власної ефективності, одночасно виказуючи крайнє емоційне виснаження:
Профіль вказує особу, яка відчуває крайнє виснаження, яке є головною ознакою вигорання. Ця оцінка описує емоційно висушену і хронічно втомлену особу. Особу, яка має недостатньо часу для відпочинку, не може освіжитися та відновити сили. Очевидним є те, що теперішній стан суперечить самоідентичності, за якою особа впорується з важливими вимогами, а зараз просто перевантажена обставинами... Підсумовуючи, цей профіль описує особу, яка через специфічні умови праці професійно вигоріла. За інших обставин вона була б продуктивним та ефективним працівником.
Дослідження з когнітивної психології засвідчують, що продуктивність у багатьох завданнях залежить від умов, як-от хронічний стрес і багатозадачність, що надмірно обтяжує психічні ресурси. За таких перевантажень страждають запам’ятовування, здатність вирішувати проблеми, ясність суджень і спроможність приймати рішення[387]. Я доводитиму, що пересічний рівень когнітивних здібностей Чіпа був перевантажений неймовірним зарядом нових ситуативних вимог, з якими він щоночі стикався на своїй новій, непередбачуваній роботі.
З такими міркуваннями давайте перейдемо до «умов праці», на які посилався доктор Лейтер. Як з позиції Чіпа виглядала праця в блоці 1А під час нічних змін? Я запрошую вас, читачів, скористатися схожим підходом, як і в попередніх частинах нашої подорожі, коли ви уявляли себе в ролі учасника різноманітних психологічних експериментів. Тепер спробуйте побути у шкірі Чіпа Фредеріка на кілька місяців, від жовтня до грудня 2003 року.
ГНИЛЕ ЯБЛУКО, ЧИ НАЙКРАЩИЙ ВЗІРЕЦЬ?
Завершивши диспозиційний аналіз і переходячи до аналізу ситуативних чинників, потрібно пам’ятати, що цей молодий чоловік не вніс жодної патології в цю ситуацію. В його записах я не знайшов абсолютно нічого, на підставі чого можна би було передбачити, що Чіп Фредерік братиме участь у будь-якій формі образливої чи садистичної поведінки. Навпаки, на їхній підставі можна передбачити, що якби він не був змушений до такої праці в таких ненормальних умовах, він був би взірцем, як воїн з рекламного плакату. Його можна було би чесно використати замість сфабрикованих псевдо-героїв, як рядові Джессіка Лінч і Пет Тіллман[388]. Військо могло б використати старшого сержанта Айвена Фредеріка як приклад суперпатріота, який любив свою країну і був готовий служити до останньої каплі крові. Він міг би бути найкращою ложкою меду в їхній діжці дьогтю.
386
Оцінка доктора Лейтера потрапила до мене 3 жовтня 2004, див: С. Maslach and М. Р. Leiter, The Truth About Burnout (San Francisco: Jossey-Bass, 1997). Також див: M. P. Leiter and C. Maslach, Preventing Burnout and Building Engagement: A Complete Package for Organizational Renewal, San Francisco: Jossey-Bass, 2000.
387
Існує багато психологічної літератури щодо когнітивного перевантаження, деякі посилання: D. Kirsh, «А Few Thoughts on Cognitive Overload», Intellectica 30 (2000).—C. 19-51; R. Hester, H. Caravan, «Working Memory and Executive Function: The Influence of Content and Load on the Control of Attention», Memory & Cognition 33 (2005).—C. 221-33; F. Pass, A. Renkl, J. Swelle, «Cognitive Load Theory: Instructional Implications of the Interaction Between Information Structures and Cognitive Architecture», Instructional Science 32 (2004).—C. 1-8
388
Нотатки щодо саги про рядову Джессіку Лінч взято з телевізійного документального фільму на BBC 2, в якому зазначалося, що армія США сфабрикувала і спотворила майже все з її «героїчного» наративу. Таке саме створення псевдогероя сталося і в історії колишньої зірки NFL Arizona Cardinals, Пета Тіллмана, якого застрелили свої ж, «дружнім вогнем», і це приховували, доки сім’я не добилася правди. Розслідування BBC щодо Джессіки Лінч: «War Spin: The Truth About Jessica,» 18 травня 2003 p. (репортер Джон Кемпфнер). Розшифрування програми можна знайти на: http://news.bbc.co.uk/2/hi/programmes/correspondent/3028585.stm. Справа Пета Тіллмана вийшла в двох частинах в The Washington Post: S. Coll, «Barrage of Bullets Drowned Out Cries of Comrades: Communication Breakdown, Split Platoon Among Factors of ‘Friendly Fire’«, The Washington Post, 6 грудня 2004 року.—C. A01; S. Coll, «Army Spun Tale Around IU-Fated Mission», The Washington Post, 6 грудня 2004 року.—C. A01; Дві статті доступні онлайн: http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/articles/A35717-2004Dec4.html та http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/articles/A37679-2004Dec5.html. Батько Пета Патрік, юрист, продовжує розслідувати смерть сина. Нещодавня стаття в New York Times відкриває нові деталі: М. Davey and S. Eric «Two Years After Soldier’s Death, Family’s Battle is with Army», The New York Times, 21 березня 2006.—C. A01. Див. також красномовну і потужну заяву під назвою «Після Петового дня народження» його брата Кевина, який у 2002 році разом з Петом вступив до війська, і разом з ним служив в Іраку й Афганістані, доступна онлайн: http://www.truthdig.com/report/item/200601019_after_pats_birthday.