ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

ПСИХОЛОГІЧНЕ ТЕСТУВАННЯ[383]

Рівень IQ Чіпа, вимірюваний за стандартною вербальною й невербальною шкалою, міститься в середніх значеннях.

Особистість й емоційність також досліджували трьома різними тестами, і їхні показники також перебували в нормі. Чіп не виказував тенденцій ані до занадто позитивної, ані до негативної самооцінки. Як підкреслюється у висновках: «Результат оцінювання вказує на те, що пацієнт вважається морально доброчесною особою». Військовий психолог, що проводив цю діагностику підсумовує, що Чіп Фредерік не має «садистичних чи патологічних тенденцій». Такі висновки суттєво піддають сумнівам з’ясування поведінки «гнилим нутром» військового, як це просували захисники владних структур. Фактично диспозиційні пояснення взагалі не мають підстав.

Результати тестів вказують, що пацієнт потребує відносин з іншими людьми на засадах турботи і взаємодопомоги.

Виявляє схильності до поступливості, слухняності і примирливості, й потребує відносин, що забезпечать емоційну підтримку, любов і безпеку. Темперамент з найбільшою ймовірністю — мирний, і він старатиметься уникати конфліктів. Загалом намагатиметься не виказувати негативні емоції, щоб не образити інших. Проявлятиме надмірну потребу в безпеці, прив’язаності й опіці, через що, правдоподібно, почуватиметься ніяково наодинці. На цих характеристиках частково базується його тенденція слухатися і виконувати побажання інших, аби підтримувати відчуття безпеки[384].

Незалежне оцінювання особистості Чіпа Фредеріка, яке здійснив експерт з клінічної психології доктор Леррі Бойтлер, підтримує висновки військового психолога. По-перше, він зазначає, що «Результати оцінювання є вірогідними й дійсними показниками його [Фредеріка] актуального психологічного функціонування»[385]. Доктор Бойтлер підкреслює «Також потрібно зазначити, що немає доказів прогресування патології... [Він] не виказує поважних особистісних і психічних патологій».

Це означає, що Чіп зовсім не проявляє ознак психопатичної особистості, яка схиляла б його до жорстокості. Причини слід шукати в умовах його праці. Він також був «нормальним, здоровим пересічним», без шизофренії, депресії, істерії, і всіх інших важливіших форм психологічних патологій.

Проте Бойтлер висловлює занепокоєння, що, маючи такий перелік основних психологічних рис, Чіп не зможе бути добрим лідером в складних, вимогливих ситуаціях, якраз таких, з якими він зіткнувся в Абу-Ґрейб:

Ці [Фредерікові] симптоми радше перешкоджатимуть його можливостям реагувати на нові ситуації і можуть знизити його гнучкість і здатність адаптуватися до змін. Найімовірніше, він буде нерішучим, невпевненим і очікуватиме від інших допомоги в прийнятті рішень... Він шукатиме самоствердження, й нагород за свої зусилля, а під час планування сильно залежатиме від інших... Він легко піддається зовнішнім впливам, і через бажання «робити все правильно» з великою ймовірністю його контролюватимуть обставини, авторитети чи оточення.