Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— А ти як гадаєш? Підозрюю, що ми почнемо з шикарного свята, і головним організатором стану я. Ти повернешся якраз до того моменту, коли нам треба буде публікувати сама знаєш що.
Еріка поглянула на годинник на письмовому столі. За п’ять десята. Протягом однієї години все її життя перевернулося. Вона раптом відчула, як їй страшенно хочеться знову піднятися сходами в «Міленіум».
— У найближчі години мені ще треба розібратися з дечим в «СМП». Можна я зайду до вас близько четвертої?
Розповідаючи Драґану Арманському про нічні події, Сусанн Ліндер дивилася йому прямо в очі. Вона не згадала лише про свою впевненість у тому, що до проникнення в комп’ютер Фредрікссона була причетна Лісбет Саландер. Сусанн оминула це з двох причин: по-перше, їй здавалося, що це звучить аж надто неправдоподібно, а по-друге, вона знала, що Драґан Арманський бере активну участь у справі Саландер разом з Мікаелем Блумквістом.
Слухав Арманський дуже уважно. Закінчивши розповідь, Сусанн Ліндер замовкла, чекаючи на його реакцію.
— Десь годину тому мені телефонував Ґреґер Бекман, — сказав він.
— Он як.
— Вони з Ерікою Берґер заїдуть на тижні, щоб підписати контракт. Вони висловлюють вдячність за внесок «Мілтон сек’юриті», і перш за все, за твою участь.
— Ясно. Приємно, коли клієнти задоволені.
— Він хоче також замовити додому сейф. Ми повинні його встановити і закінчити всі справи з сигналізацією до кінця тижня.
— Чудово.
— Він хоче, щоб ми виставили їм рахунок за твою роботу в ці вихідні.
— Гм.
— Інакше кажучи, нам доведеться відправити їм солідний рахунок.
— Ага.
Арманський зітхнув.
— Сусанн, ти ж розумієш, що Фредрікссон може піти до поліції і заявити на тебе за багатьма пунктами.
Вона кивнула.
— Зрозуміло, він сам зі свистом захурчить у в’язницю, але, може, він вирішить, що справа того варта.
— Не думаю, щоб у нього стало духу піти до поліції.
— Хай так, але ти діяла всупереч усім отриманим від мене інструкціям.
— Я знаю, — сказала Сусанн Ліндер.
— І як, ти вважаєш, я повинен на це відреагувати?
— Вирішувати вам.
— А як, на твою думку, мені слід реагувати?
— Моя думка жодного значення не має. За вами завжди залишається право мене виставити.
— Навряд. Я не можу собі дозволити позбутися співробітника твого рівня.
— Дякую.
— Але якщо ти знову викинеш щось подібне, я дуже розсерджуся.
Сусанн Ліндер кивнула.
— Що ти зробила з жорстким диском?
— Його знищено. Я сьогодні вранці сунула його в лещата і розтрощила на шматочки.
— Гаразд. Тоді вважатимемо, що справу закрито.
Першу половину дня Еріка Берґер присвятила обдзвонюванню членів правління «СМП». Віце-голову вона застала на дачі неподалік Ваксхольма і вмовила його негайно сісти в машину і мчатися до редакції. Після ланчу правління зібралося, правда, в дуже урізаному складі. Протягом години Еріка Берґер доповідала, як у них з’явилася папка Кортеса і до яких це привело наслідків.
Коли вона закінчила, почулися очікувані пропозиції пошукати яке-небудь альтернативне рішення. Еріка повідомила, що «СМП» збирається дати статтю в завтрашнє число, і сповістила також, що працює у них останній день і її рішення безповоротне.
У результаті всього цього Еріка змусила правління схвалити і занести до протоколу два рішення: просити Маґнуса Берґшьо негайно залишити свою посаду і призначити Андерса Хольма тимчасово виконуючим обов’язки головного редактора. Після цього вона вибачилася і залишила правління обговорювати ситуацію без неї.
О 14.00 вона спустилася у відділ кадрів і склала контракт. Потім пішла до редакції відділу культури і запросила для розмови начальника відділу Себастьяна Страндлунда і журналістку Еву Карлссон.
— Наскільки я розумію, відділ культури вважає Еву Карлссон тямущим і талановитим репортером.
— Вірно, — підтвердив Страндлунд.
— А в останні два роки ви в бюджетних заявках просили підсилити редакцію як мінімум двома співробітниками.
— Так.
— Ево, зважаючи на отримані вами листи, якщо я візьму вас на постійну посаду, можливо, поповзуть неприємні чутки. Ви як і раніше зацікавлені в ній?
— Звичайно.
— В такому разі моїм останнім рішенням в «СМП» стане підписання цього трудового договору.
— Останнім?
— Довга історія. Я сьогодні звільняюся. Будьте ласкаві, не говоріть нікому про це десь із годину.
— Що…
— Незабаром з’явиться службова записка.