Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
Еріка Берґер раптом уїдливо посміхнулася Андерсові Хольму, потім відкрила сумку і дістала оригінали матеріалів про Берґшьо.
— Давайте перевіримо ваше чуття на новини. У мене є стаття, отримана від Хенрі Кортеса, співробітника «Міленіуму». Я сьогодні вранці вирішила, що ми дамо цю статтю як головний матеріал дня.
Вона кинула папку Хольму на коліна.
— Ви — начальник інформаційного відділу. Буде цікаво дізнатися, чи поділяєте ви мою оцінку цієї новини.
Андерс Хольм відкрив папку і почав читати. Вже після перших рядків його зіниці розширилися, він випростався на стільці і поглянув Еріці Берґер просто у вічі. Потім опустив погляд і прочитав статтю від початку до кінця, затим відкрив і став уважно читати документацію, на що пішло двадцять хвилин. Після чого він повільно відклав папку убік.
— Вибухне грандіозний скандал.
— Знаю. Тому я сьогодні подаю заяву про звільнення. «Міленіум» збирався надрукувати статтю в червневому числі, але Мікаель Блумквіст наклав вето. Він дав текст мені, щоб я могла поговорити з Берґшьо до виходу статті.
— І?
— Берґшьо наказав мені зам’яти цей матеріал.
— Ясно. І ви, щоб відомстити, хочете випустити його в «СМП».
— Ні. Не заради помсти. Просто не бачу іншого виходу. Якщо статтю надрукує «СМП», у нас буде шанс вийти з ситуації з честю. Берґшьо повинен піти. Але після всього цього я теж не можу тут залишатися.
Хольм дві хвилини помовчав.
— Чорт, Берґер… Я й гадки не мав, що ви така крута. Ніяк не думав, що скажу це, але, якщо у вас такий бойовий характер, мені справді шкода, що ви йдете.
— Ви могли б зупинити публікацію, але якщо вже ми обоє її схвалюємо… Ви збираєтеся давати їй хід?
— Чорт забирай, звичайно, ми її надрукуємо. Адже інформація просочиться в будь-якому разі.
— Атож.
Андерс Хольм устав, але зам’явся біля її столу.
— Ідіть працюйте, — сказала Еріка Берґер.
Зачекавши п’ять хвилин після того, як Хольм пішов, вона підняла слухавку і зателефонувала Малін Ерікссон у «Міленіум».
— Привіт, Малін. Чи немає там поблизу Хенрі Кортеса?
— Є. Сидить у себе за столом.
— А не могла б ти запросити його до себе в кабінет і увімкнути на телефоні гучний зв’язок? Нам треба порадитися.
Хенрі Кортес підійшов за п’ять секунд.
— Що відбувається?
— Хенрі, я сьогодні зробила аморальний вчинок.
— Невже?
— Я передала твою статтю про «Вітавару» Андерсові Хольму, начальнику відділу інформації «СМП».
— Он як…
— Я звеліла йому завтра дати статтю в «СМП». За твоїм підписом. Тобі, зрозуміло, заплатять. Ти зможеш сам назвати ціну.
— Еріко… що, чорт забирай, відбувається?
Вона коротко розповіла про події останніх тижнів і про те, як Петер Фредрікссон її мало не знищив.
— Дідько, — сказав Хенрі Кортес.
— Хенрі, я знаю, що матеріал твій. У мене просто немає вибору. Ти можеш на це піти?
Хенрі Кортес кілька секунд помовчав.
— Спасибі, що зателефонувала, Еріко. Можеш друкувати статтю за моїм підписом. Якщо, звичайно, Малін не заперечує.
— Я не заперечую, — вступила в розмову Малін.
— Чудово, — сказала Еріка. — Проінформуйте, будь ласка, Мікаеля. Думаю, його ще немає на місці.
— Я поговорю з Мікаелем, — пообіцяла Малін Ерікссон. — Але, Еріко, це ж означає, що ти від сьогодні безробітна?
Еріка засміялася.
— Я вирішила влаштувати собі відпустку до кінця року. Повірте, що кількох тижнів в «СМП» з мене цілком вистачило.
— Думаю, тобі не слід починати планувати відпустку, — зауважила Малін.
— Це чому ж?
— Ти можеш у другій половині дня заглянути до «Міленіуму»?
— Навіщо?
— Мені потрібна допомога. Якщо захочеш повернутися на посаду головного редактора, можеш починати завтра вранці.
— Малін, головний редактор «Міленіуму» ти. Ні про що інше не може бути й мови.
— Гаразд. Тоді виходь на посаду відповідального секретаря редакції, — засміялася Малін.
— Ти серйозно?
— Чорт забирай, Еріко, мені так тебе не вистачає, що я просто вмираю. Я прийшла в «Міленіум», зокрема, для того, щоб мати змогу працювати з тобою. А ти раптом взяла й опинилася не в тій газеті.
Еріка Берґер з хвилину помовчала. Вона навіть не встигла обдумати можливість повернення до «Міленіуму».
— Ви хочете, щоб я повернулася? — повільно спитала вона.