Грушевський, Скоропадський, Петлюра

Перший крок — продовження

Наказ, виданий Лігнау, констатував та стверджував, зокрема, таке: «Згідно з наказом Ясновельможного Гетьмана всієї України 9 травня цього року я вступив у тимчасове виконання обов’язків військового міністра. Розпочинаючи виконання дорученого мені відповідального завдання, звертаюсь до всіх моїх співробітників, від молодшого до найстаршого, перейнятись свідомістю, що наша молода держава буде міцною та самостійною тільки при існуванні нормально зорганізованої озброєної сили.

...Армія мусить бути поза політикою, маючи своїм завданням лише службу державі.

Без твердої дисципліни, котра виявляється в безперечній підлеглості наставленим начальникам, зорганізована озброєна сила неможлива.

...Підтримування дисципліни мусить провадитись з повною повагою до людської гідності підлеглого, яке б не було незначне його становище. За найкращий спосіб виховання вважаю особистий приклад начальника...

Високий стан військового оборонця Української Держави накладає на кожного обов’язок з особливою обережністю відноситись до всього, що може кинути тінь на нашу армію, яка тільки що народжується і якої кожна особа повинна прямувати до ідеалу — бути лицарем чести і обов’язку перед Батьківщиною. Наша держава, що доперва народжується, вимагає від нас повного напруження всіх сил, розуму і волі, щоб в найшвидчий час утворити армію, котра буде підвалиною вартості й права молодої Самостійної України...

Все діловодство, всі офіціальні відношення неухильно вести на державній мові. У всіх установах та частинах організувати невідкладно курси українознавства, маючи на меті доведення [у] найшвидчий час знання державної мови до належної високості.

Маючи на увазі головним чином користь справи, а також рахуючи за безвартісне з культурного боку переведення вузького шовінізму, визнаю можливим перебування на службі людей знання, досвіду й талану, хоч би і не українського походження, при умовинах безумовної їх вірности Самостійній Україні».