Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури
- Автор: Зборовська Ніла
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Академвидав
- ISBN: 966-8226-36-4
- Жанр: Критика
Электронная книга - «Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури». Краткое содержание книги:
Адресована теоретикам та історикам літератури, літературним критикам, викладачам світової та української літератур, аспірантам, студентам, учителям-філологам. Прислужиться всім, хто цікавиться психоаналітичною інтерпретацією літературних текстів.
* * *
Серія «Монограф»
Не шукайте цього терміна у словниках.
Монограф — це людина, яка невгамовно докопується до світоглядної і наукової істини, небуденно мислить, неординарна у слові, провокує своїми текстами до дискусій і альтернативних досліджень, усвідомлюючи, що право на пошук істини передбачає і право на помилку. Стараннями таких людей твориться писемність людства — єдине, що залишається поза часом.
«Академвидав» сподівається сформувати символічну українську аристократичну ложу науковців, зацікавлених у розбудові національної інтелектуальної традиції. Для цього започатковано видавничий проект «Монограф», покликаний об'єднати авторів наукових праць, які ґрунтовно, сміливо і полемічно досліджують актуальні для сучасності і майбутнього проблеми.
Оскільки наївний (стихійний) моральний мазохіст є показовою фігурою для шістдесятництва, це актуалізує аналіз постаті Гр. Тютюнника, де невироблення світогляду, а також недостача батьківського вольового чинника зіграли катастрофічну роль у ситуації, за якої конформізм був неприйнятний зі своєю семантикою переродження. «З такої біографії, — писав В. Дончик про Тютюнника, — можна зчитувати історію нашого народу в XX столітті…»[1100]. Справді, ця біографія є психотиповою, народною, що також дає підстави виокремити цю постать як «силову точку» шістдесятницького періоду.
Наївні пошуки батьківського коду мужності у прозі Гр. Тютюнника
Деконструкція сталінізму виявила неподолану едіпову позицію українського наївного сина. Шістдесятництво в особі Гр. Тютюнника мало велику духовну потребу батька, авторитетного вчителя як батьківського замінника. Але деміфологізація Сталіна спричинила українську синівську меланхолію, пов’язану з відсутністю авторитетної батьківської фігури в національному світі.
Батько Гр. Тютюнника мав також сином іншого видатного письменника — Григорія Тютюнника, автора роману «Вир». У 1937 р., коли Григору було шість років, батька репресували. Це спричинилося до міфологізації батьківської фігури в його творчості. Створення батьківської фігури відбувалося на основі образу старшого брата, який був схожий на батька і відповідав запиту молодшого брата, про що свідчить спогад Гр. Тютюнника в автобіографічній повісті «Коріння»: «Я з’єднав їх докупи — Григорієву зовнішність та манери й те, що чув про батькову вдачу або вигадав сам, і вийшов тато, якого я не пам’ятаю і не знаю навіть, який він був із себе…»[1101]. Міфологізована батькова фігура була взята за орієнтир синівської совісної ідентифікації. Гр. Тютюнник втілюватиме у психоісторії української літератури «найорганічнішого речника покоління «дітей війни»[1102], точніше — українських «сиріт війни», у яких відсутність батьківської фігури сформувала не лише синівську етичність, але й обумовила потребу романтичної міфологізації та її негативний результат — синівське меланхолійне безсилля на основі нерозпізнаного принципу реальності.
1100
Дончик В. Любов і біль // Г. Тютюнник. Облога: Вибр. твори / Передм., упорядкув. та приміт. В. Дончика. — 2-ге вид. — К., 2004. — С. 7.
1101
Тютюнник Г. Коріння // Там само. — С. 679.
1102
Дончик В. Любов і біль. — С. 8.