Крига. Частини ІII–ІV

Про насолоду опертися спокусі

«Иркутские Новости» повідомляють, що нова аберація уразила сонных рабов; редакція радить сім’ям тримати нещасних замкненими, або й зв’язувати на ніч, — адже їх, навіть у найбільший мороз, тягне до міста, й вони при тому зовсім не зважають на власне здоров’я. Коли їх питають, вони кажуть про якогось приятеля, котрий потребує допомоги, або подібні нісенітниці. Газета про це вже не пише, але ж відомо, куди вони простують наяву, що є сном, який для них є явою. Отож, вони приходять до Обсерваторії Тесли, здалеку помітні завдяки великим світіням; увічливо просять козаків, щоб ті їх пропустили; й не опираються, коли козаки їх зв’язують і передають жандармам. Стєпан оповів, що відколи Нікола запустив у рух прототип Молота, їх навідалося до Обсерваторії близько двохсот. Жебраки й банкіри, цирульники й извозчики, панове офіцери й бедняки, девочки-підлітки й сиві матрони, росіяни й німці, й поляки, й китайці, навіть один піп і попадя. Усі — раби необхідности, піддані єдиноістини. Подумалося, що принаймні така виразна користь від тривалого знетьміднення: що не сниться наяву. Тобто, досі.