Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Пост-апокалипсис » Крига. Частини ІII–ІV
Крига. Частини ІII–ІV - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Крига. Частини ІII–ІV

Электронная книга - «Крига. Частини ІII–ІV». Краткое содержание книги:

Прибувши до Іркутська, Бенедикт Ґерославський потрапляє в середовище великих підприємців і промисловців, частина з яких прагнуть політичної незалежності Сибіру. Тут він співпрацює з геніальним американським винахідником Ніколою Теслою, якому російський імператор доручив розробити зброю проти лютих, аби подолати Кригу і розморозити Історію. Проте на кожному кроці на Бенедикта чигають небезпеки й випробування, влаштовані фанатичними шанувальниками Мороза, якими керує всемогутній Григорій Распутін. Усе ж він прямує у саме серце Краю Зими. Чи вдасться Ґерославському розшукати батька? Чим завершаться експерименти Тесли? Чи настане в Євразії велика Відлига? І чи розшукає наш герой свою прекрасну Єлену?
1 ... 190 191 192 193 194 195 196 197 198 ... 365
Перейти на страницу:

У всякому разі, не варто сподіватися, що можна вирахувати бáтьків маршрут. Слід хапатися за прямі дослідження, які покладаються на матерію, а не математику. Задум послати на пошуки Батька Мороза душу салґин-кут зовсім не був аж такий божевільний. Ще одну надію пов’язувалося із забороненою гідрографією Байкалу: пан Ур’яш обіцяв упродовж тижня роздобути копії старих мап Кароля Богдановича. А ще звіти учасників перших царських експедицій на терени Зими, в тому числі тієї злощасної експедиції, у якій узяли участь Філіп Ґерославський і Сєрґєй Ачухов.

Проблема в тому, що усе це разом мало наближало до вирішення іншої проблеми, врешті-решт важливішої: як безпечно розморозити батька, якщо вже його віднайдеться. Тут немає кружних методів, половинні заходи, половинні домисли тільки посилюють небезпеку. Слід або докладно пізнати весь чорнофізичний процес, який дозволяє людині зійти на Шляхи Мамутів, або мати в своєму розпорядженні для живої перевірки принаймні одного іншого такого абаасівця. Натомість, знайти Німого Повітроплавця, Копиткіна чи Кроулі так само важко, як батька. Й дудлити сажаевку для цієї мети не надто має сенс: забаасувати слід було б когось, над ким можна вільно проводити будь-які експерименти.

А часу дедалі менше й менше. Завтра князь Блуцький-Осєй мав представити свого уповноваженого, Францішек Марковіч прийде із кошторисом експедиції і довіреним инородческим слідопитом, завтра мусилося уже починати втілювати конкретний план, а плану досі не було. Холодний розрахунок підказував, що час відмовитися від розрахунків і вдатися до відчайдушніших методів.

Саша, побачивши горілку, миттю вийняв дві мензурки.

— Ні-ні, — замахалося, — це наочне навчальне приладдя.

— Ага, «наочне навчальне приладдя»! То ви збираєтеся сьогодні увечері зайнятися наукою? Може, в товаристві?

— Самотність діймає душу, еге?

Саша важко сів за свій стіл і зажурився.

— Ох, Вєнєдікте Філіповічу, не буду вам очі замилювати, — ми тут, як у фортеці, живемо.

— Де Нікола?

— Той ваш Хавров півдня йому забрав, тепер пішли на подвір’я, до тунґетитора. Чуєте? Перерва в гуркоті. Навіщо ви його взагалі познайомили з фёдоровцами, вони його цілковито опутали, тепер усе тут лежить перелогом.

Поплескалося рябого біолога по плечі.

— Минеться, у нього завжди такі захоплення минали рано чи пізно. — Закурилося цигарку, почастувалося Сашу, той подякував. — А що у фортеці, то це, повірте, поки що найкраще рішення. Побєдоносцев оголосив полювання на доктора.

Павліч підніс голову, очі його заблищали, світінь сплила на щоки.

— Власне! Mademoiselle Філіпов принесла нам сюди новину, що ви розмовляли з губернатором і секретарем Алєксандра Алєксандровіча.

— О, так, mademoiselle Філіпов…

— Власне, власне! — Він спалахнув, аж йому ряба шкіра знову узялася цегляно-червоним висипом. — Як там на балу було, розказуйте!

— А що, вона не казала вам, як Син Мороза дочку генерал-губернатора знеславив? — зітхнулося крізь дим. — Бал, як бал, торговиця марнославства, тіла, прикрашені квіточками й мереживами, парфумерією покроплені, щоби менше були схожі на тіла й менше смерділи тілами. Що з нашими пацюками?

Саша закліпав.

— Пацюки. — Він вийняв із ящика записничок. — Ну что ж, погана новина така, що всі вони замерзли вщент. Як ви просили, я закопував їх у клітках у підвалі біля колодязя. Досі жодних надзвичайних ефектів. Можете переконатися, я провів туди кабель від тьмідинометра на стіні.

— Припускаю, що є й добра новина.

— Авжеж. У контрольних парах не всі тварини замерзли за той самий час, попри однакові дози теслектрики й рівні порції тунґетитових харчів.

— Мгм. Але це тривало довше, ніж зі щурами, яких годували звичайним кормом?

— Так, безумовно. Будь ласка, до сто двадцяти відсотків.

Проглянулося числові таблиці.

— Варіація не перевищує доби.

— Але все-таки.

— Правда. — Струсилося попіл у кювету, піднеслося погляд до цілком закоптілої стелі. — Висновки. Всупереч первісним припущенням доктора Тесли, кожен матеріальний об’єкт, принаймні оживлені об’єкти, має певну ємність тьмідини. Якщо ми впомпуємо в організм теслектричний струм понад цю ємність, падіння температури врешті призведе до затримки життєвих процесів.

1 ... 190 191 192 193 194 195 196 197 198 ... 365
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)